<link rel="stylesheet" href="styles.f3b1fba60ec7970c.css">

ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Institutional Repository of the State Tax University (iRDPU)

ISSN 3083-6344

Вітаємо на цифровій платформі iRDPU, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій інтелектуальних продуктів університетської спільноти.

Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою університету.

Кількість документів у репозитарії: 6690

Нові надходження

  • Тип елементу:Публікація,
    Глокалізація культурно-психологічна
    Максіменцев, Максим Геннадійович
    ;
    Maksimentsev, Maksym
    (Вид-во Право "Факт", 2021)
    У статті розглядається глобальний вимір аномії в умовах другого постмодерну та її вплив на соціальні, культурні й економіко-правові процеси. Розкривається відмінність між аномією та цивілізаційною самобутністю й автохтонністю, акцентується увага на конфліктному характері взаємодії цивілізацій в умовах глобалізації. На основі положень соціологічних і культурологічних концепцій аналізуються суперечності між цивілізаційними цінностями, межі економіко-правової конвергенції та наслідки культурно-політичної експансії. Особливу увагу приділено деформації ціннісно-смислових і моральних орієнтирів, зокрема у ставленні до природи, раціонального використання та охорони надр. Обґрунтовується, що розрив між декларативним визнанням моральних норм і практикою глобальних відносин посилює дезінтеграцію, конкуренцію та соціальну стратифікацію. Визначається, що суспільства, охоплені системною аномією, характеризуються внутрішньою конфліктністю, яка створює сприятливі умови для виникнення криміногенних наслідків і детермінації злочинних практик.
  • Тип елементу:Публікація,
    «Чорні археологи»
    Максіменцев, Максим Геннадійович
    ;
    Maksimentsev, Maksym
    (Вид-во Право "Факт", 2021)
    У статті розглядається «чорна археологія» як самостійний кримінологічний феномен, специфічний різновид кримінальних практик, що функціонує на перетині економічної, екологічної та організованої злочинності у сфері надрокористування. Досліджено основні підходи до кримінологічної типологізації осіб, які здійснюють незаконні пошукові роботи та вилучення археологічних артефактів. Залежно від рівня археологічних знань, професійної підготовки та навичок пошукової діяльності виокремлено три основні типи «чорних археологів»: аматори, кваліфіковані шукачі та професіонали. Розкрито характерні особливості їхньої діяльності, рівень організації пошукових робіт, використання спеціалізованого обладнання та взаємодії з представниками легального археологічного середовища. Особливу увагу приділено професійному кримінологічному типу «чорних археологів», серед яких за критерієм злочинної спеціалізації визначено підтипи «мілітаристів», «копачів» та «битовиків». Охарактеризовано специфіку їхньої діяльності, пов’язаної з незаконним пошуком і вилученням предметів військової історії, дорогоцінностей, монет, ювелірних виробів, предметів побуту та інших об’єктів історико-культурної спадщини. Висвітлено роль осіб, які спеціалізуються на пошуку інформації в архівних документах та історичних джерелах і забезпечують інформаційний супровід незаконної пошукової діяльності. Зроблено висновок про структурну диференціацію «чорної археології» та необхідність урахування типологічних і спеціалізаційних характеристик її учасників під час розроблення кримінологічних заходів протидії незаконному вилученню та обігу об’єктів археологічної спадщини.
  • Тип елементу:Публікація,
    Прекаризація (український вимір)
    Максіменцев, Максим Геннадійович
    ;
    Maksimentsev, Maksym
    (Вид-во Право "Факт", 2021)
    У статті досліджуються соціально-психологічні особливості прекаріату та їхній криміногенний потенціал в умовах аномії українського суспільства. Розглянуто прекаріат як новітню соціально-економічну групу, що формується під впливом нестабільності трудових відносин, відсутності соціальних гарантій, матеріальної незабезпеченості та соціальної ексклюзії. Проаналізовано основні підходи до розуміння феномену прекаріату, зокрема концепцію Г. Стендінга щодо становлення нового соціального класу в умовах глобалізації ринку праці. Особливу увагу приділено специфіці прояву прекарних життєвих стратегій в Україні, де їх поширення посилюється масштабами бідності, соціальною дезорганізацією та наслідками вимушеного внутрішнього переміщення населення. Розкрито взаємозв’язок соціальної нестабільності, ситуативного мислення, звуження життєвих перспектив і послаблення соціально-екологічних ціннісних орієнтирів із формуванням криміногенних поведінкових моделей. Обґрунтовано, що прекаріат не є апріорі криміногенною соціальною групою, однак його представники за певних соціально-економічних умов можуть ставати об’єктом впливу організованих злочинних угруповань та залучатися до квазітрудової діяльності й окремих кримінальних практик. Висвітлено роль соціально-негативної консолідації та формування квазіправових просторів сингулярності у поширенні альтернативних нормативно-поведінкових моделей, що конкурують з офіційними правовими інститутами. Зроблено висновок про необхідність урахування соціально-психологічних характеристик прекаріату під час розроблення заходів кримінологічного запобігання злочинності.
  • Тип елементу:Публікація,
    Злочинність у сфері надрокористування
    Максіменцев, Максим Геннадійович
    ;
    Maksimentsev, Maksym
    (Вид-во Право "Факт", 2021)
    У статті досліджуються теоретико-кримінологічні засади визначення та систематизації злочинності у сфері надрокористування. Розкрито сутність надрокористування як комплексної суспільно-правової діяльності, нерозривно пов’язаної з охороною та збереженням надр. Обґрунтовано доцільність розширеного підходу до визначення змісту злочинності у цій сфері, що охоплює не лише основні кримінальні практики, передбачені статтями 240, 244 та 298 Кримінального кодексу України, а й акцесорні та супутні злочини. Проаналізовано функціональне призначення техніко-забезпечувальних, корупційних і легалізаційних кримінальних практик, які сприяють відтворенню, поширенню та інституціоналізації злочинної діяльності у сфері користування надрами. Особливу увагу приділено взаємозв’язку незаконного видобування корисних копалин із порушеннями екологічної безпеки, забрудненням довкілля, знищенням природних ресурсів та об’єктів археологічної спадщини. Визначено місце злочинності у сфері надрокористування в системі екологічної та еколого-економічної організованої злочинності. Розкрито її системний характер, структурну складність і міжвидову природу. Сформульовано вузьке та широке розуміння злочинності у сфері надрокористування як об’єкта кримінологічного дослідження. Наголошено на необхідності комплексного підходу до її кримінологічного пізнання та запобігання, який враховує взаємозалежність екологічних, економічних, корупційних і безпекових складових.
  • Тип елементу:Публікація,
    «Бурштинові республіки»
    Максіменцев, Максим Геннадійович
    ;
    Maksimentsev, Maksym
    (Вид-во Право"Факт", 2021)
    У статті розглядаються кримінологічні особливості незаконного видобування бурштину-сирцю на території Рівненської, Житомирської та Волинської областей. Особливу увагу приділено формуванню стійких кримінально-промислових структур, їхньому впливу на соціально-економічне життя місцевого населення та поступовому становленню паралельної системи соціальних і правових регуляторів, що конкурує з офіційними державними інститутами. Проаналізовано механізми трансформації епізодичного незаконного видобування бурштину в організовану злочинну діяльність, зокрема під впливом економічних чинників, технічного забезпечення та налагоджених каналів збуту. Висвітлено роль неформальних кримінальних інститутів у відтворенні злочинності, поширенні правового нігілізму та формуванні толерантного ставлення населення до незаконного використання природних ресурсів. Обґрунтовано необхідність комплексного, довгострокового підходу до протидії таким явищам, що передбачає не лише кримінально-правові заходи, а й економічну та соціальну трансформацію відповідних територій. Окреслено перспективи оптимізації правового регулювання видобування бурштину-сирцю, легалізації діяльності окремих старателів та створення прозорих механізмів реалізації права громадян на користування надрами за умови дотримання вимог екологічної безпеки.