Перегляд за Автор "Швабій Костянтин Іванович"
Зараз показуємо 1 - 17 з 17
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументБюджет гуманітарних цілей, боргової залежності та податкових диспропорцій (експертний аналіз проєкту бюджету на 2022 рік)(Київ, 2021) Богдан Тетяна Петрівна; Швабій Костянтин Іванович; Bogdan Tatiana Petrivna; Shvabii Kostiantyn IvanovychПроєктом бюджету передбачено, що відносний розмір видатків Зведеного бюджету в 2022 р. має зменшитися на 3,5 в.п. ВВП, а видатків Державного бюджету – на 3,9 в.п. щодо 2020 р. Однак, у 2022 році програмується підвищення відносного показника фінансування освіти (на 1,3 в.п. ВВП). Сума видатків на освіту та охорону здоров’я має зрости від 9,2% ВВП у 2019 р. до 11,5% ВВП за планом на 2022 р. Саме тому бюджет наступного року по праву можна назвати бюджетом гуманітарних цілей або бюджетом розвитку людського капіталу. З іншого боку, в 2022 році зменшуватиметься відносна величина видатків на соціальний захист населення, будівництво і ремонт доріг, громадський порядок, безпеку, судову владу, а також оборону. Основні параметри проєкту бюджету рік в частині задекларованих обсягів податкових надходжень виглядають цілком реалістичними, а за окремим статями податкових надходжень (ПДВ, рентна плата, податок на прибуток) є підстави очікувати перевиконання запланованих показників. Однак, податкова система України й надалі характеризується наявністю численних диспропорцій, які гальмують економічне зростання та впливають на перспективи наповнення бюджету в довготривалій перспективі. The draft budget stipulates that the relative size of expenditures of the Consolidated Budget in 2022 should decrease by 3.5 percentage points. GDP, and State budget expenditures - by 3.9 percentage points. in relation to 2020. However, in 2022, an increase in the relative indicator of education financing is planned (by 1.3 percentage points of GDP). The amount of spending on education and health care should increase from 9.2% of GDP in 2019 to 11.5% of GDP according to the plan for 2022. That is why next year's budget can rightfully be called a budget for humanitarian goals or a budget for the development of human capital . On the other hand, in 2022, the relative amount of spending on social protection of the population, construction and repair of roads, public order, security, judiciary, and defense will decrease. The main parameters of the budget project for the year in terms of the declared amounts of tax revenues look quite realistic, and there are reasons to expect overachievement of the planned indicators for certain types of tax revenues (VAT, rent, income tax). However, the tax system of Ukraine will continue to be characterized by the presence of numerous disproportions that inhibit economic growth and affect the prospects of filling the budget in the long term.
- ДокументВимоги щодо локалізації в публічних закупівлях як інструмент підтримки національної промисловості: міжнародний досвід та пропозиції для України(Київ, 2020) Швабій Костянтин Іванович; Богдан Тетяна Петрівна; Котіна Ганна Михайлівна; Степура Марина Михайлівна; Shvabii Kostiantyn Ivanovych; Bohdan Tatiana Petrivna; Kotina Hanna Mykhailivna; Stepura Maryna MykhailivnaУ дослідженні систематизовано досвід використання інструментів промислової політики та формування національних систем публічних закупівель в Алжирі, Аргентині, Пакистані, Єгипті, Нігерії, Росії, США, ПАР, Ізраїлі, Туреччині, Індії, Росії, Гонконгу, Чилі. В роботі також узагальнено досвід лібералізації систем публічних закупівель за стандартами ЄС у 20-ти країнах-партнерах ЄС, з якими було укладено Угоди про асоціацію, а також Угоди про стабілізацію та асоціацію. При створенні умов для відродження української промисловості автори звертають увагу на можливості використання «Спеціальних та диференціальних положень (SDT)» СОТ, які дозволяють в виключних випадках країнам, що розвиваються, впроваджувати практики місцевого контенту з метою розвитку місцевих галузей промисловості в конкретних секторах, зважаючи на необхідність їх розвитку чи виходу із кризового стану. У дослідженні представлено досвід Балканських країн (Сербії, Північної Македонії, Косово, Боснії та Герцеговини) у сфері регулювання питань державних закупівель в їх Угодах про стабілізацію та асоціацію з ЄС, якими, серед іншого, передбачено використання 5-ти річного пільгового періоду для національних замовників у процедурах державних закупівель. За методологією міжгалузевого балансу авторами оцінено макроекономічні наслідки від впровадження положень законопроєкту №3739 (прийнятого в І читанні) і зміни середнього показника локалізації для машинобудівної продукції в системі державних закупівель України на 10%. На основі оцінки коефіцієнтів прямих і повних витрат, а також розрахунків прямого і зворотного мультиплікаторів для кожної галузі, оцінено зміни сукупної пропозиції в економіці. Встановлено, що економічний ефект від збільшення коефіцієнта локалізації для машинобудівні продукції на 10% з урахуванням виявлених мультиплікаторів буде складати 0,5% приросту ВВП щороку в період, коли локалізація буде вищою відносно базового періоду. The study systematizes the experience of using industrial policy tools and the formation of national public procurement systems in Algeria, Argentina, Pakistan, Egypt, Nigeria, Russia, the USA, South Africa, Israel, Turkey, India, Russia, Hong Kong, and Chile. The work also summarizes the experience of liberalizing public procurement systems according to EU standards in 20 EU partner countries with which Association Agreements, as well as Stabilization and Association Agreements, were concluded. When creating conditions for the revival of Ukrainian industry, the authors draw attention to the possibility of using the "Special and Differential Provisions (SDT)" of the WTO, which allow, in exceptional cases, developing countries to implement local content practices in order to develop local industries in specific sectors, taking into account the need for their development or exit from a crisis state. The study presents the experience of the Balkan countries (Serbia, North Macedonia, Kosovo, Bosnia and Herzegovina) in the field of regulation of public procurement issues in their Stabilization and Association Agreements with the EU, which, among other things, provide for the use of a 5-year grace period for national customers in public procurement procedures. According to the methodology of the inter-industry balance, the authors assessed the macroeconomic consequences of the implementation of the provisions of draft law No. 3739 (adopted in the 1st reading) and the change of the average localization indicator for machine-building products in the system of public procurement of Ukraine by 10%. Based on the assessment of the coefficients of direct and total costs, as well as calculations of direct and inverse multipliers for each industry, changes in aggregate supply in the economy were estimated. It is established that the economic effect of increasing the localization coefficient for machine-building products by 10%, taking into account the identified multipliers, will be 0.5% of GDP growth every year in the period when localization will be higher compared to the base period.
- ДокументДеофшоризація та детінізація. Можливості неможливого(Зеркало недели. Украина, 2018) Швабій Костянтин Іванович; Селезень П.; Shvabii Kostiantyn Ivanovych; Selezen P.Досліджено чи зможе Україна повернути кошти з внутрішнього та зовнішніх офшорів. Виявлено, що можливість реалізації ефективної державної економічної політики обмежена за умов існування великого тіньового сектора економіки, з одного боку, а з іншого — недоброзичливої податкової конкуренції та несприятливої зовнішньої кон'юнктури. It is explored whether Ukraine can recover funds from internal and external offshore. It is revealed that the possibility of implementing an effective state economic policy is limited in the conditions of the existence of a large shadow economy sector, on the one hand, and on the other hand - unfair tax competition and unfavorable external conditions.
- ДокументНацбюро фінансової безпеки. Недоречність доречного(Зеркало недели. Украина, 2018) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn Ivanovychits citizens.Internal Revenue Service has been shown to deforce the incomes ofexactly the way we need to move today. The introduction of the USgovernment structures without guaranteeing their success is notkey to the success of all further changes and reforms. Creating newfound that restoration of trust in our society is the foundation and theSecurity (NBSE) in Ukraine has been explored and analyzed. It isThe effectiveness of the creation of the National Bureau of Financialу США з деофшоризації доходів своїх громадян.рухатися. Показано впровадження Служби внутрішніх доходівуспішності — це точно не той шлях, яким нам слід сьогодніреформ. Створення нових держструктур без гарантії їхньоїфундаментом і запорукою успішності всіх подальших змін іВиявлено, що відновлення довіри в нашому суспільстві єНаціонального бюро фінансової безпеки (НБФБ) в Україні.Досліджено та проаналізовано ефективність створення
- ДокументОподаткування багатства в Україні: тест на солідарність(Київ., 2021) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychПандемія COVID-19 стала викликом для суспільств, економік і системи публічних фінансів усіх без виключення країн світу. Одночасно, вона є випробуванням для органів державного управління та їхньої здатності справлятись з кризою. Значна кількість людей на всіх континентах суттєвим чином постраждала внаслідок поширення захворювання, що обернулося для них не лише загрозою життю і шкодою для здоров’я, а також в багатьох випадках втратою робочих місць і падінням доходів, зростанням бідності і продовженням поглиблення нерівності людей поміж та всередині країн за доходами, майном, можливостями, доступом до суспільних послуг, а головне, процесу вакцинації. Справжнім випробуванням пандемія стала й для вітчизняної економіки, суспільства і влади. В цей особливий період, коли невідомо які наслідки буде мати пандемія на життя людей і долі країн, уряди, державні інституції стали центрами суспільної уваги та надії, адже від їхніх рішень і дій без перебільшення залежить майбутнє держави, оскільки «політичні шрами» пандемії можуть мати трагічні наслідки для державності багатьох країн світу. Новітні дослідження вказують нам на те, що слабкі держави вимагають значно більше часу на запровадження антиепідеміологічних заходів не лише економічного, соціального, а й, що найголовніше, медичного характеру. У зв’язку з цим спроможність діяти та адекватно реагувати на виклики сьогодення таких держав та урядів громадянським суспільством поставлена під сумнів. Найтрагічніше, що подібне розчарування, зневіру в діях державних інституцій, в політичних лідерах відчувають молоді люди «найуразливішого (в емоційному плані – авт.) віку» (18 – 25 років), адже саме вони становлять інноваційне ядро суспільства, саме вони є запорукою стабільного існування країни в майбутньому. The COVID-19 pandemic has become a challenge for societies, economies and the public finance system of all the countries of the world without exception. At the same time, it is a test for public administration bodies and their ability to cope with the crisis. A significant number of people on all continents have been significantly affected by the spread of the disease, which has turned into not only a threat to their lives and harm to health, but also in many cases the loss of jobs and a drop in income, the growth of poverty and the continued deepening of inequality between and within people countries by income, property, opportunities, access to public services, and most importantly, the vaccination process. The pandemic has also become a real test for the domestic economy, society and government. In this special period, when it is not known what consequences the pandemic will have on the lives of people and the fate of countries, governments, state institutions have become the centers of public attention and hope, because the future of the state depends without exaggeration on their decisions and actions, since the "political scars" of the pandemic can have tragic consequences for the statehood of many countries of the world. The latest studies show us that weak states require much more time to implement anti-epidemiological measures, not only of an economic, social, but also, most importantly, medical nature. In this regard, civil society has questioned the ability to act and respond adequately to the challenges of the present day of such states and governments. The most tragic thing is that such disappointment and disbelief in the actions of state institutions and political leaders are experienced by young people of the "most vulnerable (emotionally - author's) age" (18-25 years old), because they are the innovative core of society, they are the guarantee of a stable existence of the country in the future.
- ДокументОснови оподаткування(Ірпінь, 2019) Андрущенко Володимир Леонідович; Панура Юлія Василівна; Швабій Костянтин Іванович; Калита Тетяна Анатоліївна; Прокопенко Ірина Адольфівна; Лекарь Сергій Іванович; Скоромцова Тетяна Олександрівна; Борейко Наталія Миколаївна; Тучак Тетяна Володимирівна; Andrushchenko Volodymyr Leonidovych; Panura Yuliia Vasylivna; Shvabii Kostiantyn Ivanovych; Kalyta Tetyana Anatolyivna; Prokopenko Iryna Adolfivna; Lekar Serhii Ivanovych; Skoromtsova Tetyana Oleksandrivna; Boreiko Nataliia Mykolaivna; Tuchak Tetiana VolodymyrivnaУ навчальному посібнику викладені базові засади організації податкового процесу. Розкрита історична ретроспектива оподаткування. Описані форми, функції та елементи податків. Авторами сформовано комплекс сучасних тем, присвячених новітнім тенденціям управління податковою та митною справою, законодавчим основам фіскального процесу і податковій культурі. З метою оволодіння студентами-бакалаврами основами знань з оподаткування, у навчальному посібнику викладено термінологічний словник за темами, тестові завдання та контрольні питання, а також рекомендовані літературні джерела. Навчальний посібник підготовлений на основі чинного законодавства України, рекомендований для студентів всіх економічних спеціальностей вищих навчальних закладів та виконує місію пропедевтичної підготовки майбутніх професіоналів фіскальної справи. The tutorial outlines the basic principles of organizing the tax process. A historical retrospective of taxation is disclosed. The forms, functions and elements of taxes are described. The authors formulate a set of contemporary topics on the latest trends in tax and customs management, the legislative foundations of the fiscal process and the tax culture. In order to master the basics of knowledge of taxation students, the textbook provides a terminology dictionary on topics, test tasks and control questions, as well as recommended literature sources. The manual is prepared on the basis of the current legislation of Ukraine, is recommended for students of all economic specialties of higher education institutions and fulfills the mission of pro-training of future professionals of fiscal affairs.
- ДокументПодатково-митна гойдалка: то злука, то розлука!(ZN, UA, 2019) Петрова Ірина Павлівна; Швабій Костянтин Іванович; Petrova Iryna Pavlivna; Shvabii Kostiantyn IvanovychУ статті розглядається анонсоване у грудні 2018 року Кабінетом Міністрів України реформування Державної фіскальної служби України на дві окремі служби: державну митну та державну податкову служби. Наводяться приклади функціонування подібних служб провідних європейських країн, зокрема Німеччини, а також існування у їх структурі підрозділів по розслідуванні податкових правопорушень і злочинів, а також складових, методів і інструментів роботи. Зазначено, що в результаті даного реформування постає проблемне питання щодо розподілу спільних інформаційних баз даних та фінансування між новоствореними службами. The article presents the reform of the State fiscal service of Ukraine into two separate services: the State Customs and State Tax Service, which was announced in December 2018 by the Cabinet of Ministers of Ukraine. Ih the article deals with the functioning of the similar services of the leading European countries, in particular Germany, as well as the existence in their structure of units in the investigation of tax offenses and crimes, as well as components, methods and tools of work. The authors argue that in the result of reform arises the question about sharing of resources used at the same time namely data bases and financing between newly created services.
- ДокументПодаткові декларації для всіх і ні для кого. Чому масове декларування неможливо запровадити сьогодні і зараз(Дзеркало тижня, 2017) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychДосліджено фіскальну ефективність загальнообов’язкового декларування доходів громадян в Україні. Показано, що запровадження загальнообов'язкового декларування доходів і майнового стану громадян в Україні є передчасним кроком, який не призведе до очікуваного результату, бо для цього не створено жодних сприятливих передумов і не існує достатніх соціально-економічних, технічних, інформаційних та інших підстав реалізації цього проєкту. The fiscal efficiency of obligatory declaring of incomes of citizens in Ukraine is investigated. It has been shown that the introduction of mandatory declaration of incomes and property status of citizens in Ukraine is an early step that will not lead to the expected result, as no favorable preconditions have been created for this and there are not enough socio-economic, technical, informational and their grounds for implementing this project.
- ДокументПодаткові хайпи-2018(Зеркало недели. Украина, 2018) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychДосліджено податкові хайпи різного штибу в Україні. Виявлено причин цих явищ, де головна з них породжена впливом політичних чинників, зокрема, наближенням череди виборів. Показано технологію маніпулювання суспільною думкою на користь можновладців. The tax hippies of different types in Ukraine are investigated. The causes of these phenomena are revealed, where the main of them is generated by the influence of political factors, in particular, approaching the election chamber. The technique of manipulating public opinion in its favor is shown.
- ДокументПріоритети податкової політики держави у 2021 році(Київ, 2021) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychЗгідно п. 3 ст.27 Бюджетного кодексу України «закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду». З огляду на це, у даному документі викладені положення стосовно напрямів трансформації ППД, що потребують обговорення в експертному середовищі та з усіма стейкхолдерами, а у разі позитивного сприйняття зазначених пропозицій, розробки відповідного законопроєкту щодо внесення змін до Податкового кодексу України протягом першої половини 2021 року до зазначеного дедлайну. Суть представлених тут пропозицій полягає у трансформації податкової політики держави, спрямованої на формування в Україні такої системи оподаткування, яка буде сприяти довгостроковому, збалансованому, інклюзивному економічному зростанню і, водночас, забезпечувати достатній рівень доходів держави для виконання нею своїх функцій. Для цього, на нашу думку, в середньостроковій перспективі слід здійснити загальний перерозподіл податкового навантаження шляхом застосування усього переліку податків та їх складових елементів (платники, об‘єкти, база, пільги, ставки тощо), що має призвести як до усунення диспропорцій самої податкової системи України, і сприятиме (1) структурній модернізації вітчизняної економіки у довгостроковому періоді та (2) зростанню рівня добровільності сплати податків. Зазначені пропозиції в основному стосуються змін структури податкової системи та елементів податків, і не стосуються відповідних змін в системі їх адміністрування, оскільки це предмет окремої дискусії. Далі в цьому документі у параграфі І сформульовано мету і завдання податкової політики держави з огляду на соціально‐економічні проблеми, що потребують вирішення, у параграфах ІІ ‐ ІІІ представлені факти, аргументи, висновки з власних досліджень, досліджень українських та міжнародних експертів, розрахунки, які слугують обґрунтуванням сформульованих пропозицій, що представлені в параграфах ІV та V цього документу. In accordance with paragraph 3 of Article 27 of the Budget Code of Ukraine “the Laws of Ukraine or their separate provisions affecting the budget indicators (reducing budget revenues and/or increasing budget expenses) and approved no later than July 15 of the year preceding the planned one, shall be enacted not earlier than the beginning of the planned budget period”. In view of this, the document sets out the areas of state tax policy (STP) transformation which need to be discussed in the expert community and with all stakeholders, and in case of positive perception of these proposals, the development of a bill to amend the Tax Code of Ukraine in the first half of 2021 till the specified deadline. The proposals presented here are to transform the state tax policy aimed at forming a tax system in Ukraine that will promote long‐term, balanced, inclusive economic growth and, at the same time, provide a sufficient level of state revenues to perform its functions. To do this, in our opinion, in the medium term there should be a general redistribution of the tax burden by applying the entire list of taxes and their constituent elements (taxpayers, objects of taxation, tax base, benefits, tax rates, etc.), which should lead to the elimination of disparities in the tax system of Ukraine, and will contribute to (1) structural modernization of the domestic economy in the long run and (2) increase the level of voluntary tax payments. These proposals mainly concern changes in the structure of the tax system and elements of taxes, and do not concern the corresponding changes in the system of their administration, as this is the subject of a separate discussion. Further in this document, paragraph I formulates the purpose and objectives of the state tax policy in view of socio‐economic problems to be addressed, paragraphs II – III present facts, arguments, conclusions from own studies, research of Ukrainian and international experts, calculations to justify the proposals given in paragraphs IV and V of this document.
- ДокументРеформа ДФС: пріоритет суті над формою чи навпаки?(Дзеркало тижня, 2017) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychДосліджено фіскальну ефективність реформи ДФС в Україні. Виявлено, що основне питання українських реформ полягає у створенні в країні таких умов для життя і роботи людей, які не лише сприяли б реалізації їхнього виробничого, творчого, інтелектуального потенціалу, а й дали б змогу з часом повернути в країну тих, хто з неї поїхав. Лише тоді реформи мають шанс стати ефективними і зміни в країні — незворотними на краще. The fiscal efficiency of the DFS reform in Ukraine is researched. It is revealed that the main issue of Ukrainian reforms is to create such conditions in the country for the life and work of people who would not only facilitate the implementation of their productive, creative and intellectual potential, but would also allow them to return to the country over time. . Only then will the reforms have a chance to become effective and the changes in the country are irreversible for the better.
- ДокументСтан державних фінансів та управління державним боргом у січні-червні 2021(Київ, 2021) Богдан Тетяна Петрівна; Швабій Костянтин Іванович; Bogdan Tatiana Petrivna; Shvabii Kostiantyn IvanovychОбсяг державного і гарантованого державою боргу в кінці червня 2021 року становив 2,51 трлн грн. В Україні порушували критерії боргової стійкості за 2-ма з 5-ти ключових індикаторів – відношення державного боргу до доходів бюджету та короткострокового зовнішнього боргу до міжнародних резервів. Однак, відносно 2020 року динаміка більшості індикаторів боргової спроможності в 2021 році була сприятливою. Пріоритетними заходами економічної та фіскальної політики держави на 2021-2022 роки є: 1) налагодження ефективної координації фіскальної та монетарної політик і утримання помірного рівня відсоткових ставок на фінансовому ринку; 2) підвищення рівня та якості державних видатків на охорону здоров’я, освіту і ранній розвиток дітей; 3) зміцнення систем соціального захисту населення шляхом розширення охоплення найуразливіших верств і підвищення рівня достатності соціальних допомог; 4) покращення податкового адміністрування та оцінка можливостей введення прогресивних податків на доходи, підвищення податків на майно, спадщину і дарування; 6) спрощення умов доступу до ринку ОВДП роздрібних інвесторів і модифікація системи первинних розміщень ОВДП через банки-дилери. The amount of state and state-guaranteed debt at the end of June 2021 was UAH 2.51 trillion. In Ukraine, the debt sustainability criteria were violated for 2 of the 5 key indicators - the ratio of public debt to budget revenues and short-term external debt to international reserves. However, relative to 2020, the dynamics of most indicators of debt capacity in 2021 were favorable. The priority measures of the state's economic and fiscal policy for 2021-2022 are: 1) establishing effective coordination of fiscal and monetary policies and maintaining a moderate level of interest rates on the financial market; 2) increasing the level and quality of public spending on health care, education and early development of children; 3) strengthening the social protection systems of the population by expanding the coverage of the most vulnerable strata and increasing the level of adequacy of social benefits; 4) improvement of tax administration and assessment of possibilities of introduction of progressive taxes on incomes, increase of taxes on property, inheritance and gifts; 6) simplification of the conditions of access to the OVDP market for retail investors and modification of the system of primary placements of OVDP through dealer banks.
- ДокументСучасні тенденції оподаткування доходів фізичних осіб у країнах ЄС та Україні(Baltic Journal of Legal and Social Sciences, 2023) Швабій Костянтин Іванович; Новицька Надія Володимирівна; Novytska Nadiia Volodymyrivna; Shvabii Kostiantyn IvanovychСтаття присвячена оподаткуванню доходів фізичних осіб як важливому податковому інструменту зменшення нерівності серед населення. Класифікує податок на доходи фізичних осіб на такі види: загальний податок на доходи, подвійний податок на доходи та єдиний податок на доходи фізичних осіб. Дається огляд багатогранних чинників, що зумовлюють реформування податку на доходи фізичних осіб у країнах ЄС та Україні, а також демонструється, як вони адаптують податкові системи до вимог сучасності. The article is devoted to personal income taxation is a significant tax instrument to reduce population inequality. Categorizes personal income tax in types: comprehensive income tax, dual income tax, and flat income tax. Gives an overview of the multifaceted factors driving personal income tax reforms in EU countries and Ukraine and demonstrating how they are adapting tax systems to meet the demands of the modern era.
- ДокументТотальний брак кадрів, або Проект "Поверни українця на Батьківщину!"(Заркало недели. Украина, 2018) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychДосліджено чому Україна має найбільший абсолютний спад у загальній чисельності населення порівняно з нашими сусідами. Виявлено, що Україна потребує наявності сильного державного сектору економіки, що має бути наповнений освіченими фахівцями з новими цінностями і сучасними компетенціями. It is explored why Ukraine has the largest absolute decline in the total population compared to our neighbors. It was found that Ukraine needs a strong state sector of the economy, which should be filled with educated specialists with new values and modern competencies.
- ДокументУдосконалення політики у сфері акцизного оподаткування сигарет та протидії їх незаконному виробництву та обігу в Україні(Київ, 2021) Швабій Костянтин Іванович; Макаренко Володимир Володимирович; Новицька Надія Володимирівна; Пасічний Микола Дмитрович; Хлєбнікова Інна Ібрагімівна; Shvabii Kostiantyn Ivanovych; Makarenko Volodymyr Volodymyrovych; Novytska Nadiia Volodymyrivna; Pasichnyi Mykola Dmytrovych; Khliebnikova Inna IbrahimivnaУ виданні досліджено ефективність державної політики у сфері акцизного оподаткування сигарет в Україні та країнах-членах ЄС. Проаналізовано практику акцизного оподаткування сигарет, визначено соціально-економічні передумови існування незаконного ринку сигарет, його структуру, характерні риси розвитку та джерела походження. Окреслено напрями вдосконалення політики у сфері акцизного оподаткування сигарет з метою протидії їх незаконному виробництву та обігу. The publication examines the effectiveness of state policy in the field of cigarette excise taxation in Ukraine and EU member states. The practice of excise taxation of cigarettes was analyzed, the socio-economic prerequisites for the existence of the illegal cigarette market, its structure, characteristic features of development and sources of origin were determined. The directions for improving the policy in the field of excise taxation of cigarettes with the aim of countering their illegal production and circulation are outlined.
- ДокументХовайте ваші грошики по банках і кутках(Зеркало недели. Украина, 2017) Швабій Костянтин Іванович; Shvabii Kostiantyn IvanovychДосліджено хто і чому в Україні використовує офшори. Виявлено чому наша країна не в авангарді BEPS. Показано, що запропоновані ліки BEPS Україні необхідно приймати без зволікань. It is explored who and why Ukraine uses offshore. It was discovered why our country is not at the forefront of BEPS. It is shown that the proposed medicine BEPS Ukraine should be taken without delay.
- ДокументІдентифікація поведінкової реакції на зміни оподаткування трудових доходів населення в Україні(Світ фінансів, 2023) Швабій Костянтин Іванович; Чирва Олександр Васильович; Shvabii Kostiantyn Ivanovych; Chyrva Oleksandr VasyliovychУ Національній стратегії доходів до 2023 року зазначено, що одним із напрямів подальшого розвитку системи оподаткування є відновлення прогресивної шкали ставок податку на доходи фізичних осіб. Така пропозиція виглядає доречною і такою, що відповідає тенденціям розвитку ринку праці, системі формування доходів у національній економіці, запитам суспільства. Разом з тим, опортуністична реакції платників податків на впровадження додаткових (підвищених) ставок податку може призвести до подальшої тінізації трудових доходів та, відповідно, зростання податкових ризиків державного бюджету. Мета – ідентифікувати ефект поведінкової реакції економічних агентів на зміни оподаткування трудових доходів населення в Україні. Результати. Зміни оподаткування трудових доходів у 2015–2017 рр. характеризуються динамікою таких аналітичних показників, як середня ефективна ставка податку та податковий клин. Номінальне зростання фонду оплати праці у 2016 і 2017 рр. зумовлено такими змінами оподаткування: збільшенням бази оподаткування та підвищенням середньої ефективної ставки податку. У коротко- та середньостроковому періоді зменшення податкового навантаження не мало очікуваного позитивного ефекту, як це передбачено логікою моделі Лаффера. Простежується суттєве зростання частки заробітних плат на рівні середньої з 53,5% у 2012 р. до 63,8% у 2020 р. Частка трудових доходів в інтервали від найменшого до середнього заробітку станом на 2020 р. становила більше 80%. Наявність альтеративної системи оподаткування доходів з відчутно меншим рівнем податкового навантаження, ніж на загальній системі, створює додаткові ризики ефективного впровадження ПДФО з прогресивною шкалою ставок The National Revenue Strategy states that one of the directions for the further development of the national taxation system is the restoration of the progressive rates’ scale of personal income tax. Such a proposal looks appropriate and corresponds to the trends in the development of the labor market, the system of income generation in the national economy, and the demands of society. At the same time, the opportunistic reaction of taxpayers to the introduction of additional (increased) tax rates may lead to further evasion of labor income from taxation and, accordingly, an increase in tax risks of the state budget. Purpose of the article is to identificate of the behavioral response effect of the economic agents to tax change of labor income in Ukraine. Results. Changes in the taxation of labor income in 2015-2017 are characterized by the dynamics of such analytical indicators as the average effective tax rate and the tax wedge. The nominal growth of the wage fund in 2016 and 2017 is due to the following changes in taxation: an increase in the tax base and an increase in the average effective tax rate. In the short and medium term, reducing the tax burden did not have the expected positive effect, as predicted by the logic of Laffer's model. There is a significant increase in the share of wages at the average level, from 53.5% in 2012 to 63.8% in 2020. The share of labor income in the intervals from the lowest to the average earnings as of 2020 was more than 80%. The presence of an alternative system of income taxation with a significantly lower level of tax burden than the general system creates additional risks of effective implementation of personal income tax with a progressive scale of rates