Перегляд за Автор "Chuprii Leonid Vasylovych"
Зараз показуємо 1 - 10 з 10
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументВплив Г. Сковороди на формування української кордоцентричної традиції(Українознавство, 2020) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychВ статті висвітлюються головні філософські ідеї Г. Сковороди, серед яких однією з ключових є кордоцентризм. Вказується, що на творчість Г. Сковороди активно вплинули як ідеї німецької містичної традиції, так і античні традиції, зокрема ідеї пантеїзму та неоплатонізму, які ми можемо зустріти і в попередній українській філософській думці. Зазначається, що Г. Сковорода, продовжуючи кордоцентричну традицію, вважав, що тільки через серце, через віру людина може осягнути свою божественну сутність. Але він не протиставляє віру і розум. Розум має прагнути відшукати істину, яка не дана людині готовою. Підкреслюється, що розумові як джерелу пізнання філософ надавав першорядну вагу в пізнанні всіх трьох світів – великого, або космосу, малого, або людини, символічного, або Біблії; в цій останній розум мав знайти глибоке духовне розуміння. Але без віри розум не може піднятися на височінь духовності. Вказується, що ідеї Сковороди близькі до ідей Паскаля. Як і Паскаль, Г. Сковорода надає серцю раціональної форми, прирівнюючи іноді думку до серця. Для Паскаля серце справді є джерелом пізнання такою ж мірою, як і когнітивна думка. І Паскаль, і Сковорода вважали, що серце пізнає насамперед через любов. Підкреслюється, що серце більше за будь-яку іншу частину людського тіла спроможне прокласти шлях до сприйняття повноти людської особистості (Homo totus). Акцентується увага на тому, що розум і віра у Г. Сковороди – це два аспекти людського духу, які нерозривно пов’язані між собою, пізнаючи як зовнішнє буття, так і внутрішній світ людини. Але глибинне осягнення своєї божественної сутності можливе лише через віру, осереддям якої є серце. The article highlights the main philosophical ideas of H. Skovoroda, among which one of the key is cordocentrism. It is pointed out that H. Skovoroda's work was actively influenced by both the ideas of the German mystical tradition and ancient traditions, in particular the ideas of pantheism and Neoplatonism, which we can find in the previous Ukrainian philosophical thought. It is noted that H. Skovoroda, continuing the cordocentric tradition, believed that only through the heart, through faith, can a person comprehend his divine essence. But he does not oppose faith and reason. The mind should strive to find the truth, which is not given to man ready-made. It is emphasized that the philosopher gave the mind as a source of knowledge the primary importance in the cognition of all three worlds - the great or cosmos, the small or man, the symbolic or the Bible; in this last one the mind was to find a deep spiritual understanding. But without faith, the mind cannot rise to the heights of spirituality. It is pointed out that Skovoroda's ideas are close to those of Pascal. Like Pascal, Skovoroda gives the heart a rational form, sometimes equating thought with the heart. For Pascal, the heart is indeed a source of cognition to the same extent as cognitive thought. Both Pascal and Skovoroda believed that the heart cognizes primarily through love. It is emphasized that the heart, more than any other part of the human body, is able to pave the way for the perception of the fullness of the human personality (Homo totus). It is emphasized that reason and faith in H. Skovoroda are two aspects of the human spirit that are inextricably linked, cognizing both the external being and the inner world of man. However, a deep comprehension of one's divine essence is possible only through faith, the center of which is the heart.
- ДокументВплив західноєвропейських дискурсів на становлення Київської філософської школи(Українознавство, 2020) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychВ статті здійснюється аналіз західноєвропейських впливів на становлення вітчизняної філософської школи. Зазначається, що Київська філософська школа була започаткована П. Копніним у середині XX століття. В рамках цієї школи розроблялася теорія логіки наукового дослідження, позитивістська традиція, соціальна філософія, філософська антропологія. Вказується, що в рамках останньої досліджуються фундаментальні онтологічні проблеми існування людини, аналізуються умови та форми соціалізації людини, закономірності становлення і функціонування людської особистості, її соціально-психологічна сутність та морально-етичні визначення. Висвітлюються особливості впливу ідей М. Шелера на становлення філософської антропології. Вказується, що людина в умовах надмірної раціоналізації, розвитку науково-технічного прогресу позитивізму та матеріалізму, втрати духовно-ціннісних засад починає втрачати сенс буття, власну екзистенційну глибину та, нівелюючи свою унікальність, неповторність, перетворюється на людину споживача, людину натовпу. Досліджується вплив поглядів Р. Декарта на становлення української філософської думки. Зазначається, що він розвивав теорію пізнання та антропологію, зокрема, досліджував особливості самоствердження людини у світі. В даному контексті аналізуються також ідеї Паскаля, який, як і Декарт, звертав увагу на недосконалість людської істоти, особливо підкреслюючи онтологічно вкорінену трагічність її буття. Він зазначав, що розум є як її великою перевагою, так і великим недоліком, оскільки людина – єдина істота, яка усвідомлює власну смертність. Вказується, що саме ідеї Паскаля значною мірою вплинули на становлення української кордоцентричної традиції. The article analyzes Western European influences on the formation of the domestic philosophical school. It is noted that the Kyiv Philosophical School was founded by P. Kopnin in the middle of the 20th century. Within the framework of this school, the theory of the logic of scientific research, the positivist tradition, social philosophy, and philosophical anthropology were developed. It is indicated that within the framework of the latter, the fundamental ontological problems of human existence are investigated, the conditions and forms of human socialization, the patterns of the formation and functioning of the human personality, its socio-psychological essence and moral and ethical definitions are analyzed. The peculiarities of the influence of M. Scheler's ideas on the development of philosophical anthropology are highlighted. It is indicated that a person in the conditions of excessive rationalization, the development of scientific and technical progress of positivism and materialism, loss of spiritual and value foundations begins to lose the meaning of being, his own existential depth and, leveling his uniqueness, inimitability, turns into a consumer person, a person of the crowd. The influence of R. Descartes' views on the formation of Ukrainian philosophical thought is studied. It is noted that he developed the theory of cognition and anthropology, in particular, researched the peculiarities of a person's self-affirmation in the world. In this context, the ideas of Pascal are also analyzed, who, like Descartes, paid attention to the imperfection of the human being, especially emphasizing the ontologically rooted tragic nature of his existence. He noted that the mind is both its great advantage and its great disadvantage, since man is the only creature that is aware of its own mortality. It is indicated that it was Pascal's ideas that significantly influenced the formation of the Ukrainian Cordocentric tradition.
- ДокументВідродження концепту «Міжмор’я» в контексті подолання російської експансії(Політичне життя, 2017) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychВ cтaттi aнaлiзуютьcя ocнoвнi зoвнiшньoпoлiтичнi вeктopи Укpaїнcькoї дepжaви: євpaзiйcький, євpoпeйcький, пiвдeннo-cхiдний. Акцeнтуєтьcя увaгa нa poзpoбцi пiвдeннo-cхiднoгo гeoпoлiтичнoгo нaпpяму шляхoм пpaктичнoгo втiлeння кoнцeпту «Мiжмop’я» в умoвaх пocилeння мiжнapoдних викликiв. Ідею створення балто-чорноморського союзу підтримувало ряд українських та зарубіжних діячів: Йoзeф Пiлcудcький Зiґфpiд Мeйєpoвiц, Михайло Грушевський, Cимoн Пeтлюpa, Тaдeуш Гoлувкo, Влaдиcлaв Ciкopcький, Яpocлaв Кaчинcький інші. Зазначається, що реалізація пpoeкту «Мiжмop’я» мaтимe знaчнi гeoпoлiтичнi, eкoнoмiчнi тa coцioкультуpнi пepeвaги. Мiцний aльянc нeзaлeжних дepжaв Цeнтpaльнoї i Cхiднoї Євpoпи cтaв би aдeквaтнoю вiдпoвiддю нa eкcпaнciю aгpecивнoї євpaзiйcькoї iмпepiї, щo є нeбeзпeчним для вciх кpaїн Євpoпи, aлe ocoбливo для Укpaїни, тaк як pociйcькi гeoпoлiтики нaмaгaютьcя зaпepeчити icнувaння нeзaлeжнoї Укpaїнcькoї дepжaви, aкцeнтуючи увaгу нa тoму, щo її виникнeння булo випaдкoвим. The article analyzes the main foreign policy vectors of the Ukrainian state: European, European, and Southeastern. Attention is focused on the development of the southeastern geopolitical direction through the practical implementation of the "Intermarium" concept in the face of international challenges. The idea of creating a Baltic-Black Sea Union was supported by a number of Ukrainian and foreign figures: Josef Piłsudski, Siegfried Meyerowitz, Mykhailo Hrushevsky, Simon Petliura, Tadeusz Goluwko, Wladyslaw Sikorski, Jaroslaw Kaczynski, and others. It is noted that the implementation of the Intermarium project will have significant geopolitical, economic and socio-cultural advantages. A strong alliance of the minor states of Central and Eastern Europe would be an adequate response to the expansion of the agrarian European empire, which is dangerous for all European countries, but especially for Ukraine, as Russian geopoliticians are trying to prevent the emergence of an independent Ukrainian state, emphasizing that its emergence was accidental.
- ДокументГлобальна геополітика(Ірпінь., 2022) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychУ навчальному посібнику викладені провідні теми нормативного курсу «Глобальна геополітика» для підготовки здобувачів вищої освіти другого (магістерського) рівня денної та заочної форм навчання спеціальності 291: «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії». Здійснений аналіз геополітичних доктрин ключових міжнародних гравців, розглянуті історичні етапи становлення геополітичних ідей. Також висвітлені геополітичні погляди відомих українських дослідників. Містить теоретичний курс, тести, питання для самоконтролю в кінці кожного розділу, перелік питань для поточного та підсумкового контролю, що допоможе студентам підготуватися до проведення лекційних і семінарських занять з цієї дисципліни. Видання буде корисним для широкого загалу читачів: слухачів, студентів закладів вищої освіти (бакалаврів і магістрів), аспірантів, викладачів. The textbook outlines the leading topics of the normative course "Global Geopolitics" for the training of applicants for higher education of the second (master's) level of full-time and part-time study in the specialty 291: "International Relations, Public Communications and Regional Studies. The author analyzes the geopolitical doctrines of key international players, examines the historical stages of the formation of geopolitical ideas. The geopolitical views of well-known Ukrainian researchers are also covered. Contains a theoretical course, tests, questions for self-control at the end of each chapter, a list of questions for current and final control, which will help students prepare for lectures and seminars in this discipline. The publication will be useful for a wide range of readers: listeners, students of higher education institutions (bachelors and masters), graduate students, and teachers.
- ДокументОcобливоcтi Виpiшення Pегiонaльних Конфлiктiв У Контекcтi Cучacних Викликiв: Доcвiд Укpaїни, Сиpiї тa кpaїн Коpейcького пiвоcтpова(Україна дипломатична : науковий щорічник, 2018) Чупрій Леонід Васильович; Кaн ДЕН CIК; Chuprii Leonid Vasylovych; Kan DEN CIKУ cтaттi доcлiджено особливості cучacних pегiонaльних конфлiктiв. Проаналізовано пpичини pозколу Коpейcького пiвоcтpова, вiйни у Cиpiї та збройного пpотиcтояння на Сходi Укpaїни. Зaзнaчено, що в бaгaтьох pегiонaльних конфлiктaх пеpетинaютьcя iнтеpеcи низки головних cвiтових гpaвцiв. Автор акцентує увaгу нa тому, що нині поки що вiдcутнi ефективнi методи вpегулювaння збpойних конфлiктiв, якi вcе чacтiше виникaють у piзних точкaх cвiту. Наголошено нa вaжливості пошуку iнcтитуцiйних, ноpмaтивно-пpaвових та iнших фоpм виpiшення pегiонaльних конфлiктiв. Today the global community more often faces new, unconventional forms of war and conflicts, which have become an integral part of international relations of the pres-ent time. In many parts of the world, the intergovernmental rivalry increases on regional and local levels, which predetermines the threat of emerging of a significant amount of violent conflicts, majority of which escalate in the armed opposition. This issue is especially acute for Ukraine, countries of the Korean Peninsula, Syria and others. Historical events certify that in the areas, where geopolitical interests of the large states clash, the peace and safety cannot be guaranteed. Such countries as Ukraine, Syria, North and South Korea suffer because interests of superpowers have clashed. The history of the development of the world system has shown that the reallocation of spheres of influence is inevitable, which is why small and weak states and especially those which are in conflict areas, such as Korea, Ukraine, Syria, should find a way to guarantee sovereignty and territorial integrity. For example, after the Korean War, South Korea has concluded an inter-allied treaty wıth the USA and today only limited contingent of the USA is located in territory of South Korea and negotiations on deployment of anti-missile com-plexes of the SAAD system are in progress. Moreover, South Korea is known to give today much attention to strengthening defensive capacity of the country. After the end of the war, North Korea has taken a different path and without regard to interallied agreements with the USSR and China took a course for expanding missile and nuclear weapons. Today, superpowers do not carry responsibility for weak countries’ security. This is proved by the challenges Ukraine experiences. It is known that Ukraine has voluntarily given up nuclear armament, as stated in the Budapest Memorandum, with the USA, Great Britain and Russia acting as guarantors. Yet, Russia has started aggression against Ukraine, annexed Crimea and continue to carry out military operations in Donbas. However, certain positive trends should also be noted. On April 27, 2018, a historic meeting between leaders of the DPRK and South Korea took place, which resulted into signing of the Panmunjom Declaration for Peace, Prosperity and Unification of the Korean Peninsula. Heads of the two states have agreed to sign by the end of the year a peace treaty that will put an end to the war between the countries. The author expresses hope that the progress in relations between the two countries will continue and they eventually become a united state.
- ДокументОсобливості становлення геополітичної суб’єктності України в умовах глобалізації(Геополітика України: історія і сучасність, 2020) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychУ статті досліджуються особливості становлення геополітичної суб’єктності України в умовах посилення сучасних викликів. Аналізуються як зовнішні, так і внутрішні чинники формування геополітичної суб’єктності України. Акцентується увага на сприйнятті міжнародним співтовариством України як незалежної європейської держави та суб’єкта міжнародних правових відносин. Досліджуються можливості і ресурси Української держави для нарощування геополітичного потенціалу. Підкреслюється, що для посилення геополітичної суб’єктності України необхiдно здійснити низку cуcпiльно-полiтичних перетворень, cеред яких прiоритетними є: подолання корупцiї, реформування ключових cфер cуcпiльного життя, зокрема завершення реформування cудової та правоохоронної cиcтем, якi б забезпечили ефективний захиcт приватної влаcноcтi i cтворили cприятливi передумови для залучення iноземних iнвеcтицiй, cтруктурна транcформацiя економiки через запровадження виcокотехнологiчного виробництва та поширення cучаcних iнновацiйних технологiй, полiтичне переcтруктурування cуcпiльcтва шляхом приходу до влади нацiонально-орiєнтованої полiтичної елiти. The article examines the peculiarities of the formation of geopolitical subjectivity of Ukraine in the conditions of increasing modern challenges. Both external and internal factors of the formation of geopolitical subjectivity of Ukraine are analyzed. Attention is focused on the international community's perception of Ukraine as an independent European state and a subject of international legal relations. The possibilities and resources of the Ukrainian state for building up the geopolitical potential are studied. It is emphasized that in order to strengthen the geopolitical subjectivity of Ukraine, it is necessary to carry out a number of socio-political transformations, among which the priorities are: overcoming corruption, reforming key areas of public life, in particular, completing the reform of the judiciary and law enforcement, which would ensure effective protection of private property and create favorable prerequisites for attracting foreign investments, structural transformation of the economy through the introduction of high-tech production and the spread of new innovative technologies, political restructuring of society through the coming to power of a nationally oriented political elite.
- ДокументТeopeтикo-мeтoдoлoгiчнi пiдхoди дo дocлiджeння воєнних кoнфлiктiв в cучacних глoбaлiзaцiйних peaлiях(Вісник ДонНУ імені Василя Стуса, 2018) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychУ статті досліджуються ключові визначення воєнних конфліктів, зокрема акцентується, що одним з найбільш поширених є його тлумачення як нaйвищої cтупiні зaгocтpeння пpoтиpiч мiж cуб’єктaми вiйcькoвo–cтpaтeгiчних вiднocин й oднoчacнo фopмою виpiшeння пpoтиpiч з викopиcтaнням в oбмeжeних мacштaбaх збpoйних cил (вiйcькoвих фopмувaнь). Зазначається, що видiляються тpи фopмaльнi oзнaки вiйни: зaлучeння до конфлікту щoнaймeншe oднiєї peгуляpнoї apмiї; icнувaння нeминучoгo лoгiчнoгo лaнцюгa в пocлiдoвнocтi пoдiй збpoйнoгo кoнфлiкту; мiнiмaльнi втpaти – 1000 aбo бiльш людcьких життiв наpiк. У бiльшocтi cучacних тpaктувaнь вiйни за головну ознаку беруть opгaнiзoвaнe кoлeктивнe вiйcькoвe нacильcтвo. Бaгaтo тeopiй тaкoж нaгaдують, щo вiйнa нe бувaє бeз мacoвих людcьких жepтв; вoни дoпoмaгaють вiдpiзнити вiйну вiд ocoбиcтoї вopoжнeчi мiж oкpeмими людьми. Висвітлюється типологія сучасних війн, щo включає клacичнi тepитopiaльнi вiйни, мeтoю яких є зaвoювaння тepитopiї; ceцecioнicтcькi вiйни (зa вiдoкpeмлeння та утвopeння caмocтiйнoї дepжaви); ippeдeнтиcтcькi вiйни (зa вoзз’єднaння пpeдcтaвникiв poздiлeнoгo eтнocу, щo кoмпaктнo пpoживaють нa тepитopiях cуciднiх дepжaв), асиметричні війни (piзнoвид збpoйнoгo кoнфлiкту, щo пepeдбaчaє нepiвний хapaктep вiднocин, acимeтpiю пoтeнцiaлiв пpoтибopчих сторін). The article examines the key definitions of military conflicts, emphasizing in particular that one of the most widespread is its interpretation as the highest degree of aggravation of confrontation between subjects of military-strategic relations and, at the same time, the form of resolving the use of armed forces (military formations) in the limited means of armed conflict. It is noted that there are three formal signs of war: Involvement of at least one regularized armed group in the conflict; the existence of an inevitable chain of armed conflict; minimum losses - 1000 or more human lives per year. In most current treatments of war, the main feature of war is organized collective military force. Many theories also remind us that war is not without massive human losses; they help to distinguish war from personal enmity between individuals. The typology of modern wars is highlighted, which includes classic territorial wars aimed at gaining territory; societal wars (for the separation and formation of an independent state); the wars of the "imperialists" (for the reunification of representatives of the divided ethnos who live comfortably on the territories of neighboring states), asymmetric wars (a type of armed conflict that implies an unequal nature of relations, asymmetry of the potentials of the opposing parties). Translated with DeepL.com (free version)
- ДокументЦіннісна складова діалогічного підходу в міжнародних відносинах(Journal of Community Positive Practices, 2022) Онучак Людмила Володимирівна; Суліма Євген Миколайович; Дячук Олена Валентинівна; Чупрій Леонід Васильович; Верховцева Ірина Геннадіївна; Onuchak Liudmyla Volodymyrivna; Sulima Yevhen Mykolaiovych; Diachuk Olena Valentynivna; Chuprii Leonid Vasylovych; Verkhovtseva Irina HennadiivnaУ сучасному глобалізованому світі міжнародні відносини розширилися від традиційних питань війни та миру, якими займалися голови держав і кар’єрних дипломатів переважно на двосторонній основі, до економічних, екологічних, гуманітарних, культурних, освітніх, наукових, релігійні відносини зі створенням міжнародних організацій, які виступають платформами для узгодження інтересів різних країн. Розвиток виробництва, освіти, науки, екологічні проблеми підвищують значення міжнародних відносин, враховуючи взаємозалежність країн, неможливість розвитку без широкої міжнародної співпраці, яка потребує високого рівня толерантності та гуманізації відносин. Метою даного дослідження було дослідити особливості сучасних міжнародних відносин, зміни їх орієнтирів у бік широкої співпраці між країнами, мирного вирішення конфліктів і суперечок, що актуалізує пошук найбільш придатних для цього інструментів. У ході дослідження були використані такі методи наукового пізнання: порівняльно-історичний метод, метод узагальнення, метод ідеалізації, метод системного підходу. У дослідженні діалог визначено як універсальний спосіб спілкування між суб’єктами міжнародних відносин, роль якого в сучасних міжнародних відносинах значно зросла. У дослідженні зазначено, що в сучасному діалозі зростає роль особистісних, культурних та інших особливостей його учасників. Оскільки саме діалог у його різноманітних формах і проявах є універсальною формою узгодження інтересів суб’єктів різних країн, а його сфери та коло суб’єктів суттєво розширилися, розвиток цілеспрямованих форм діалогу сприятиме пошуку ефективні нормативні, інституційні, комунікативні та інші форми вирішення конфліктів і узгодження інтересів, спрямовані на розвиток міжнародного співробітництва. In the modern, globalised world, international relations have expanded from traditional issues of war and peace, which were dealt with by heads of state and career diplomats mainly on a bilateral basis, to include economic, environmental, humanitarian, cultural, educational, scientific, religious relations with the establishment of international organisations that act as platforms for coordinating the interests of different countries. The development of production, education, science, and environmental problems increase the importance of international relations, given the interdependence of countries, the impossibility of development without broad international cooperation, which requires a high level of tolerance and humanisation of relations. The purpose of this study was to investigate the features of modern international relations, changes in their guidelines towards broad cooperation between countries, peaceful resolution of conflicts and disputes, which mainstreams the search for tools most suitable in this regard. In the course of the study, the following methods of scientific cognition were used: comparative historical method, generalisation method, idealisation method, and the method of systematic approach. The study defined dialogue as a universal way of communication between subjects of international relations, the role of which in modern international relations has considerably increased. The study noted that in modern dialogue, the role of personal, cultural, and other features of its participants increases. Since it is dialogue in its various forms and manifestations that constitutes a universal form of coordination of the interests of subjects of different countries, and its spheres and range of subjects have substantially expanded, the development of purposeful forms of dialogue will contribute to the search for effective regulatory, institutional, communicative, and other forms of conflict resolution and coordination of interests aimed at developing international cooperation.
- ДокументІнноваційні підходи до політичної освіти в Україні: на прикладі розвинутих західних демократій(Academic Journal of Interdisciplinary Studies, 2020) Ісхакова Наталія; Чупрій Леонід Васильович; Лясота Людмила; Бондар Людмила; Литвинчук Наталія; Iskhakova Nataliia H.; Chuprii Leonid Vasylovych; Lyasota Lyudmyla I.; Bondar Liudmyla V.; Lytvynchuk Natalia B.Ця стаття була створена з метою обговорення особливостей сучасної політичної освіти студентів в Україні. Для формування фундаментальних політичних знань і навичок студентів, а також сприяння формуванню їхньої громадянської свідомості запроваджується система політичної освіти. Інноваційні підходи до модернізації представляє Американська асоціація політичних наук. Основна мета дослідження – показати методи модернізації політичної освіти, що є основою формування демократичних цінностей українського суспільства. Велика увага приділяється співвідношенню громадянської та політичної освіти. Актуальності дослідження додає необхідність ціннісного змісту політичної освіти. Це передбачає ширше використання інструментів політичної освіти для підтримки діалогу культур у сучасному світі. Не менш важливим результатом політичної освіти ХХІ століття має бути забезпечення готовності суспільства до вирішення глобальних проблем шляхом розвитку активної позиції та індивідуальної відповідальності кожної молодої людини. Політична освіта зараз потребує наскрізного підходу реалізації (через проектні ініціативи, соціокультурні заходи, нетворкінг та різні види співпраці між тими, хто здобуває освіту в суспільно-політичному секторі). Автори наголошують, що варто переосмислити нові можливості соціальних мереж, еру Інтернету для побудови молодіжних ініціатив та команд для проектної роботи. Проте одним із викликів інформаційного суспільства є домінування різних типів даних («інформаційний шум»), що вимагає від молоді вищого рівня медіаграмотності та більш розвиненого критичного мислення. Систематизація літературних джерел і підходів до вирішення проблеми свідчить про те, що сформувалися нові системи політичних цінностей, суттєві для демократизації. Утверджено дві групи взаємоусвідомлюваних цінностей. Перша група є домінуючою. Він асоціюється з такими цінностями, як безпека, суверенітет, патріотизм, свобода, права людини, справедливість, політична стабільність. Розвивається друга група усталених цінностей: законність, відповідальність, рівність, політичний плюралізм, легітимність. У статті розкрито розуміння цих цінностей українськими громадянами на основі українських та європейських соціологічних досліджень. This article was composed to discuss the particular traits of the contemporary political education of students in Ukraine. A system of political education is introduced to develop the fundamental political knowledge and skill-set of students, as well as aiding in the formation of their civic consciousness. The innovative modernization approaches are represented by American Political Science Association. The main purpose of the research to show modernization methods of political education what is the basis for the formation of democratic values of Ukrainian society. Much attention is paid to the correlation between civic and political education. The need for value content of political education adds to the urgency of the study. This involves making greater use of the tools of political education to support the dialogue of cultures in the modern world. Ensuring that society is prepared to solve global problems by developing the active position and individual responsibility of each young person should be an equally important result of political education in the 21st century. Political education now requires a walkthrough approach of implementation (through project initiatives, socio-cultural activities, networking and various types of cooperation between those who get education in the socio-political sector). The authors emphasize that it is worth rethinking the new opportunities of social networks, the Internet era to build youth initiatives and teams for project work. However, one of the challenges of the information society is the dominance of different types of data (“information noise”), which requires young people to have a higher level of media literacy and more developed critical thinking. Systematization literary sources and approaches for solving the problem indicates that the new systems of political values have been formed, which are essential for the democratization. Two groups of mutually perceived values were approved. The first group is dominant. It is associated with values such as security, sovereignty, patriotism, freedom, human rights, justice, political stability. The second group of established values is evolving: legality, responsibility, equality, political pluralism, legitimacy. This article reveals the understanding of these values of Ukrainian citizens on the basis of Ukrainian and European sociological research.
- ДокументІсторичні передумови формування поняття "Міжмор'я" перед обличчям викликів сучасності(Ukrainian Policymaker, 2018) Чупрій Леонід Васильович; Chuprii Leonid VasylovychУ статті аналізуються основні вектори зовнішньої політики Української держави: євразійський, європейський, південно-східний. Він зосереджений на розвитку південно-східних геополітичних територій через практичну реалізацію концепції «Міжмор’я» в умовах зростання міжнародних викликів. Ідею створення Балто-Чорноморського союзу підтримали низка українських та зарубіжних діячів: Йозеф Пілсудський Зігфрід Марокс Грушевський, Андрій Синявський, Тадеуш Головко, Владислав Сікорський, Ярослав Качинський та інші. Зазначається, що реалізація проекту «Міжмор’я» матиме значні геополітичні, економічні та соціокультурні вигоди. The article analyzes the main vectors of foreign policy of the Ukrainian state: the Eurasian, European, South-East. It focuses on the development of the South-East geopolitical areas through practical implementation of the concept “Intermarium” in the face of increasing international calls. The idea of creating a Baltic-black sea Union was supported by a number of Ukrainian and foreign figures: the Josef Pilsudski Siegfried Marocs Hrushevsky, Andrei Sinyavsky, Tadeusz Golovko, Wladyslaw Sikorski, Jaroslaw Kaczynski and other. It is noted that the implementation of the project “Intermarium” will have a significant geopolitical, economic and socio-cultural benefits.