Комунікація із закордонними українцями на платформах цифрових медіа

Abstract

У розділі досліджено особливості комунікації України з українцями, які перебувають за кордоном унаслідок повномасштабної війни, із використанням сучасних платформ цифрових медіа. Обґрунтовано актуальність цифрової комунікації як інструменту підтримки зв’язку українців із державою, сприяння їхній соціально-економічній адаптації, збереження національної ідентичності та залучення до суспільних процесів. Проаналізовано трансформацію комунікаційних практик у взаємодії державних інституцій, громадських організацій та українців за кордоном в умовах масштабної вимушеної міграції. Розглянуто роль соціальних мереж, мобільних застосунків, державних сервісів та спеціалізованих онлайн-ресурсів як каналів оперативного інформування, психологічної підтримки, координації гуманітарної допомоги та взаємодії з українськими громадами в інших країнах. Визначено основні виклики цифрової комунікації, зокрема мовні бар’єри, дезінформацію, сегментацію аудиторії, інформаційні загрози та особливості психологічної адаптації вимушених мігрантів. Акцентовано увагу на необхідності комплексного підходу до формування комунікаційних стратегій, орієнтованих на різні групи українців за кордоном. Окреслено перспективи розвитку цифрових комунікацій як складової цифрової дипломатії та інструменту підтримки сталого зв’язку українців із Україною. Запропоновано практичні орієнтири для вдосконалення інформаційного забезпечення української діаспори, посилення її інтеграції у соціальні середовища країн перебування та залучення до процесів повоєнного відновлення України.

The chapter examines the specific features of communication between Ukraine and Ukrainians residing abroad as a result of the full-scale war, focusing on the use of contemporary digital media platforms. The relevance of digital communication as a tool for maintaining Ukrainians’ connection with the state, supporting their socio-economic adaptation, preserving national identity, and engaging them in social processes is substantiated. The transformation of communication practices involving government institutions, civil society organizations, and Ukrainians abroad amid large-scale forced migration is analyzed. Particular attention is paid to the role of social networks, mobile applications, government digital services, and specialized online resources as channels for timely information dissemination, psychological support, humanitarian aid coordination, and interaction with Ukrainian communities in other countries. The main challenges of digital communication are identified, including language barriers, disinformation, audience segmentation, information threats, and the psychological adaptation of forcibly displaced Ukrainians. The chapter emphasizes the need for a comprehensive approach to developing communication strategies tailored to different groups of Ukrainians residing abroad. The prospects for developing digital communication as a component of digital diplomacy and a tool for maintaining sustainable ties between Ukrainians abroad and Ukraine are outlined. Practical guidelines are proposed for improving information support for the Ukrainian diaspora, strengthening its integration into the social environments of host countries, and engaging Ukrainians abroad in Ukraine’s post-war recovery processes.