ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Institutional Repository of the State Tax University (iRDPU)

ISSN 3083-6344

Вітаємо на цифровій платформі iRDPU, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій інтелектуальних продуктів університетської спільноти.

Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою університету.

Кількість документів у репозитарії: 5575

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Онишко Світлана Василівна
    (Державний податковий університет, 2025) Державний податковий університет; Наукова бібліотека
    Покажчик продовжує серію «Портрети вчених Державного податкового університету» та присвячений 50-річчю наукової діяльності доктора економічних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки України, професора кафедри фінансових ринків та технологій Державного податкового університету Світлани Василівни Онишко. Видання містить біографічний нарис про життя й професійну діяльність С. В. Онишко, фотолітопис життя та діяльності, а також бібліографічний перелік її наукових праць, який відображає багатогранну наукову спадщину дослідниці. Покажчик призначений для наукових і науково-педагогічних працівників, здобувачів вищої освіти, а також широкого кола читачів, які цікавляться розвитком економічної науки, освіти та внеском учених у становлення фінансової школи України.
  • Тип елементу:Документ,
    Міжнародні стандарти права на життя людини: проблеми забезпечення в умовах збройного конфлікту
    (Державний податковий університет, 2024) Чернецька, Олена Василівна; Шилінгов, Володимир Сергійович
    У статті розглянуто міжнародні стандарти права на життя людини, яке має виключне значення та посідає особливе місце не тільки в каталозі прав і свобод людини, а й у системі цінностей європейської цивілізації та її правової традиції. Проаналізовано співвідношення універсальних та регіональних актів в сфері права на життя людини. Розглянуто взаємодію національного права, міжнародного права прав людини та міжнародного гуманітарного права в умовах збройного конфлікту. Акцентовано увагу на тому, що на сучасному етапі розвитку людства права людини як феномен і механізм їх реалізації й захисту потребують постійного взаємозв’язку та взаємодії національного і міжнародного права. Підкреслено, що проблема забезпечення та гарантування права на життя людини в умовах збройного конфлікту є одним із ключових завдань держави й міжнародної спільноти, оскільки наслідки Другої світової війни довели людству про наявність нерозривного зв’язку між забезпеченням миру та безпеки людства, з одного боку, і дотриманням основних прав і свобод людини – з іншого.
  • Тип елементу:Документ,
    Establishment of joint investigation teams in the investigation of criminal offenses against peace and security of mankind
    (Науково-дослідний інститут приватного права і підприємництва ім. академіка Ф. Г. Бурчака, 2024) Chernetska, Olena Vasylivna
    The purpose of this study is to provide a theoretical analysis and examine the feasibility of establishing joint investigation teams (JITs) in the investigation of criminal offenses against peace and security of mankind. Results. The article examines the peculiarities of establishing JITs in the investigation of war crimes. It is noted that the issue of war crimes and holding perpetrators accountable remains one of the key challenges of contemporary international law. Ukraine, in its efforts to document the crimes committed by the Russian Federation, relies on the norms of international humanitarian law and cooperates with international organizations, including the International Criminal Court (ICC). The creation of the CICED (Core International Crimes Evidence Database) is identified as an important step toward improving international criminal justice and coordinating investigations related to international crimes such as war crimes, crimes against humanity, and genocide. CICED is expected to become a crucial tool for storing, processing, and analyzing evidence arising from such investigations, playing a key role in ensuring access to this evidence for various legal actors. Furthermore, Eurojust provides essential legal support by assisting in the preparation of agreements—such as the agreement establishing a JIT in Ukraine—and ensuring compliance with international legal standards. This enables national authorities to operate effectively within international procedures and contributes to harmonizing national and international legal mechanisms. It is argued that national legislation must clearly define the procedure for creating JITs, their powers, and the scope of their activities. This would prevent legal uncertainty in the formation of such teams and ensure their efficient functioning. Conclusions. One of the main challenges is the need to align procedures for collecting, exchanging, and disclosing evidence among countries. Legislation should clearly regulate this process to ensure the confidentiality, security, and legal admissibility of the collected evidence. Given the requirements for data protection, especially in the context of international investigations, it is important to develop procedures that ensure the proper legal safeguarding of data during its exchange between states. This also includes adherence to standards for the protection of human rights, particularly in cases involving the collection of information about individuals under investigation. It is also crucial to establish effective mechanisms for cooperation with international organizations such as Eurojust, the International Criminal Court, and other states. This will allow Ukraine to effectively integrate into the international justice system and ensure a proper level of legal cooperation. Such cooperation includes determining the legal status of deployed investigators and prosecutors, as well as addressing issues related to the use of means such as weapons, if necessary, to ensure the security of the investigation.
  • Тип елементу:Документ,
    Воєнні злочини в системі кримінально-протиправних посягань: міжнародна та європейська практика
    (Державний податковий університет, 2024) Чернецька, Олена Василівна
    У статті розглянуто особливості зарубіжного досвіду впровадження кримінальної відповідальності за воєнні злочини. Досвід зарубіжних країн може бути корисним для України в процесі імплементації норм міжнародного гуманітарного права. Наприклад, у багатьох європейських країнах існує кримінальна відповідальність за воєнні злочини, імплементована через національні законодавства на основі міжнародних зобовʼязань. Німеччина, Франція й Нідерланди є прикладами країн, які використовують свої національні закони для переслідування осіб, винних у злочинах, скоєних під час конфліктів за кордоном. Практичне значення такого досвіду полягає в тому, що Україна, адаптуючи своє законодавство до міжнародних стандартів, зможе не тільки ефективніше боротися з воєнними злочинами, але й забезпечити справедливість для жертв таких злочинів як на національному рівні, так і на міжнародному. Доведено, що в умовах євроінтеграції України дійсно важливо адаптувати вітчизняну систему кримінального законодавства до сучасних викликів, особливо щодо злочинів, повʼязаних із порушеннями міжнародного гуманітарного права під час збройних конфліктів. Один з ключових кроків може полягати не лише в розширенні кола кримінально протиправних діянь, але й у впровадженні нового підходу до категоризації та кваліфікації таких кримінальних правопорушень. Наприклад, розробка окремого розділу в Кримінальному кодексі, присвяченого воєнним злочинам та злочинам проти миру й безпеки людства, допомогло б систематизувати відповідальність за порушення норм міжнародного права. Крім того, можна розглянути впровадження механізму «гуманітарного трибуналу» всередині країни, де фахівці з гуманітарного права могли б розглядати справи про порушення під час конфліктів. Зазначено, що ці зміни могли б охоплювати не лише пряму участь у воєнних діях, але й нові форми кримінальних правопорушень, повʼязаних із дезінформацією, кібератаками на гуманітарні обʼєкти та маніпулюванням гуманітарною допомогою, що сьогодні стають актуальними у збройних конфліктах.
  • Тип елементу:Документ,
    Пробаційний нагляд у кримінальному праві України та зарубіжних країн: порівняльно-правовий аспект
    (Державний податковий університет, 2025) Фокін, Ярослав Федорович
    У статті розглядається інститут пробаційного нагляду як важлива складова сучасної кримінально-правової політики, яка орієнтована на гуманізацію покарань та ресоціалізацію правопорушників без ізоляції від суспільства. Особлива увага приділяється аналізу змін у законодавстві України після запровадження пробаційного нагляду як самостійного виду покарання у 2024 році. Викладено передумови, мету та механізми функціонування пробаційного нагляду, підкреслено його правові, соціальні та економічні переваги. У рамках порівняльно-правового аналізу розглянуто досвід європейських країн – зокрема, Великої Британії, Нідерландів та Норвегії – у сфері пробації. Проаналізовано особливості організації пробаційних служб, нормативно-правові принципи, практику реабілітації правопорушників та застосування альтернативних покарань. Окремо виділено роль пробаційного нагляду як інструменту запобігання рецидиву, зміцнення безпеки громади та інтеграції міжнародних стандартів у національні моделі правосуддя. Результати дослідження дозволили виявити основні проблеми та прогалини в національному регулюванні пробаційного нагляду, а також окреслити напрямки вдосконалення українського законодавства з урахуванням ефективної зарубіжної практики. Стаття є актуальною з огляду на трансформацію кримінального права в Україні та зростання ролі прав людини у сфері кримінального покарання, а також сприяє формуванню нових підходів до політики пробації, заснованих на принципах гуманності, індивідуалізації та справедливості.