ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Institutional Repository of the State Tax University (iRDPU)

ISSN 3083-6344

Вітаємо на цифровій платформі iRDPU, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій інтелектуальних продуктів університетської спільноти.

Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою університету.

Кількість документів у репозитарії: 6370

Нові надходження

  • Тип елементу:Публікація,
    Профілактика агресивної поведінки та підтримка психологічного благополуччя майбутніх фахівців
    (Громадська організація «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026)
    Заушнікова, Марина Юріївна
    ;
    Нежинська, Олена Олександрівна
    ;
    Шевченко, Вероніка Арменівна
    ;
    Zaushnikova, Marina Yurievna
    ;
    Nezhinska, Olena Oleksandrivna
    У статті висвітлено психологічні особливості агресивної поведінки та важливості підтримки психологічного благополуччя майбутніх фахівців, як ключового елемента запобігання агресивності серед молоді, що навчається у закладах вищої освіти. Актуальність такого дослідження зумовлена наростаючим тиском на емоційний стан, ускладненням обставин життя та підвищеними вимогами до формування професійних якостей особистості, що неминуче веде до підвищення рівня стресу, тривожних станів та дезадаптивних форм поведінки. Особлива увага приділяється аналізу особливостей агресії, що проявляється у студентському віці, коли вона часто має вербальний або прихований характер, і вмотивована внутрішніми конфліктами, заниженою самооцінкою та труднощами самореалізації тощо. У межах цього дослідження здійснено теоретичний аналіз змісту психологічного благополуччя як багатовимірного конструкта, що включає емоційну стабільність, суб’єктивну задоволеність життям, позитивне самосприйняття та здатність до саморегуляції психічних станів. Зʼясовано, що зниження рівня психологічного благополуччя повʼязане з наростанням внутрішньої напруги, схильністю до прокрастинації, зниженням мотивації та зростанням ймовірності емоційних спалахів ворожості. Визначено особливу роль освітнього середовища, яке сприяє формуванню особистісної зрілості та стресостійкості шляхом створення психологічно безпечного простору. Підкреслено необхідність системної психологічної підтримки майбутніх фахівців у процесі їхньої професійної підготовки, яка може бути здійснена завдяки впровадженню авторської тренінгової програми, спрямованої на підтримку психологічного благополуччя. Окреслено перспективи подальших досліджень, спрямованих на розробку та впровадження у навчальний освітній процес програм психологічної підтримки майбутніх фахівців та інших учасників освітнього процесу.
  • Тип елементу:Публікація,
    Психологічні особливості проявів агресивності та їхній вплив на професійний розвиток майбутнього психолога
    (Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025)
    Нежинська, Олена Олександрівна
    ;
    Заушнікова, Марина Юріївна
    ;
    Шевченко, Вероніка Арменівна
    ;
    Nezhinska, Olena Oleksandrivna
    ;
    Zaushnikova, Marina Yurievna
    У статті висвітлено психологічні особливості проявів агресивності майбутніх психологів у процесі їхнього навчання та проаналізовано вплив цих проявів на професійний розвиток фахівців у сфері психології. Увагу зосереджено на теоретичному аналізі понять «агресія» та «агресивність» і чинниках, які їх зумовлюють. Зазначено, що в умовах війни та соціальної нестабільності агресія набуває нових значень, стаючи водночас деструктивною і захисною реакцією. Розкрито зв’язок агресивності з емоційним станом, ригідністю поведінки, рівнем саморегуляції та особистісними характеристиками. Описано, як агресивні реакції можуть впливати на міжособистісну взаємодію, емоційну стабільність, успішність та здатність до ефективної успішної професійної діяльності майбутнього психолога. Проаналізовано сучасні теоретичні підходи до розуміння агресії (біологічна, фрустраційна, соціального навчання, когнітивна) та роль агресії у процесі самоактуалізації. Наголошено на важливості формування у здобувачів вищої освіти навичок емоційного контролю, стресостійкості та саморегуляції як необхідних умов їхнього професійного становлення та розвитку. Виокремлено особистісні, соціальні та професійні чинники, які можуть провокувати агресивність, зокрема в контексті психологічного навантаження, викликів навчального процесу та життєвих труднощів у воєнний час. Підкреслено важливість формування психологічної культури та розвитку емпатії як засобів профілактики агресивності, зазначено також роль практичної підготовки у формуванні навичок конструктивної взаємодії та саморегуляції у майбутніх психологів. Аргументовано необхідність своєчасної діагностики та корекції агресивності й окреслено перспективи подальших досліджень, спрямованих на розробку ефективних стратегій корекції агресивної поведінки як елементу підвищення конкурентоздатності майбутнього фахівця та запобігання професійному вигоранню.
  • Тип елементу:Публікація,
    Дистинктивність як чинник самовираження, саморозкриття та розвитку особистості: психологічний дискурс
    (Громадська організація «Асоціація науковців України», 2025)
    Нежинська, Олена Олександрівна
    ;
    Заушнікова, Марина Юріївна
    ;
    Nezhinska, Olena Oleksandrivna
    ;
    Zaushnikova, Marina Yurievna
    У статті розкрито зміст поняття «дистинктивність» та проявів дистинктивної поведінки особистості. Здійснено аналіз основних наукових підходів до вивчення поняття дистинктивності у психологічних дослідженнях. Зазначено, що кількість наукових праць, у яких безпосередньо розглядається поняття «дистинктивність» особистості є обмеженою, а також відсутнє загальноприйняте визначення зазначеного терміну. Водночас у психологічній літературі поряд із терміном «дистинктивність» вживаються такі поняття, як «індивідуальність», «оригінальність», «самобутність», «унікальність», які в межах даного дослідження інтерпретуються як концептуально близькі. Дистинктивна поведінка постає як форма самовираження та саморозкриття особистості, що проявляється у мисленні, поведінці, творчості, професійній діяльності та соціальній взаємодії й сприяє реалізації внутрішнього потенціалу особистості у соціальному середовищі. Обґрунтовано, що прагнення до дистинктивності пов’язане з фундаментальними психологічними потребами – потребою у включеності та потребою в диференціації, баланс між якими забезпечує психологічну цілісність і стабільність особистості. Дистинктивність розглядається як важливий чинник особистісного розвитку та саморозвитку, оскільки саме дистинктивні риси задають індивідуальний вектор життєвого шляху, сприяють усвідомленому вибору, творчій активності та самореалізації. Самовираження та саморозкриття сприяють особистісному розвитку, підвищують рівень самоповаги та формують здатність до усвідомлених рішень. Зазначено, що у крайніх формах прагнення до унікальності може вступати у суперечність із соціальними нормами, проте за сприятливих умов дистинктивність виступає ресурсом інновацій та розвитку особистості. Особливі прояви дистинктивності простежуються у феноменах обдарованості та геніальності, де унікальність мислення, незалежність суджень і внутрішня мотивація стають джерелом створення принципово нових ідей та смислів. Здійснено огляд психологічних досліджень, у яких аналізуються психологічні наслідки війни, проблеми травматичного досвіду. З’ясовано, що саме в умовах тривалого кризового впливу актуалізується дистинктивність особистості як внутрішній психологічний ресурс розвитку особистості, що сприяє збереженню суб’єктності, автентичності та цілісності Я.
  • Тип елементу:Документ,
    Забезпечення фінансової спроможності територіальних громад у післявоєнному відновленні України
    (Державний податковий університет, 2026)
    Ясенецький, Володимир Станіславович
    У дисертаційній роботі обґрунтовано теоретико-методичні засади формування та зміцнення фінансової спроможності територіальних громад України в умовах воєнного стану та повоєнного відновлення. Уточнено зміст поняття «фінансова спроможність територіальної громади» як інтегральної властивості, що відображає здатність громади поєднувати інституційні, нормативно-правові, організаційні та ресурсні передумови з дієвими фінансовими, інфраструктурними й регулюючими механізмами. Обґрунтовано, що така спроможність проявляється не лише через обсяг наявних фінансових ресурсів, а й через спроможність громади стабільно надавати якісні публічні послуги, мобілізувати й капіталізувати власний та прихований фінансовий, економічний, інвестиційний, інноваційний, соціальний і управлінський потенціал. Доведено, що у повоєнних умовах це поняття має розглядатися як ключова характеристика життєздатності територіальної громади, що визначає її перехід від режиму підтримання мінімально допустимого рівня функціонування до режиму активного, стійкого та інклюзивного розвитку на інноваційній основі.
  • Тип елементу:Документ,
    Цифрова трансформація бізнес моделей у фінансовому секторі економіки
    (Державний податковий університет, 2026)
    Дюк, Ростислав Ігорович
    У дисертації досліджено теоретичні засади, методичні підходи та практичні аспекти цифрової трансформації бізнес-моделей фінансового сектору в умовах розвитку платформної економіки. Обґрунтовано, що цифровізація є стратегічним чинником підвищення конкурентоспроможності фінансових установ, який забезпечує перехід від традиційних лінійних моделей до платформних екосистем, орієнтованих на створення багатосторонньої цінності. Уточнено сутність бізнес-моделі фінансової установи в умовах цифрової трансформації, визначено принципи її адаптації та розвитку. Розкрито роль платформізації як ключового напряму трансформації фінансового сектору, охарактеризовано особливості функціонування цифрових платформ і екосистем. Досліджено вплив FinTech-компаній, штучного інтелекту, великих даних, блокчейн-технологій, хмарних сервісів та регуляторних технологій на формування нових бізнес-моделей фінансових установ. Проаналізовано сучасний стан і тенденції цифрової трансформації фінансового сектору України, визначено основні драйвери, ризики та обмеження його розвитку в умовах воєнних і економічних викликів. Обґрунтовано необхідність інтеграції кібербезпеки в архітектуру цифрових бізнес-моделей як ключового чинника забезпечення довіри та стійкості фінансових установ. Запропоновано методичні підходи до вибору стратегій трансформації бізнес-моделей залежно від рівня цифровізації та особливостей екосистемної взаємодії. Доведено, що успішна адаптація фінансових установ до платформної економіки потребує комплексних організаційних, технологічних і управлінських змін.