ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Institutional Repository of the State Tax University (iRDPU)

ISSN 3083-6344

Вітаємо на цифровій платформі iRDPU, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій інтелектуальних продуктів університетської спільноти.

Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою університету.

Кількість документів у репозитарії: 6310

Розділи

Виберіть розділ, щоб переглянути його колекції.

Нові надходження

  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Україна в архітектоніці глобального ринку праці: трансформації та перспективи
    (Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2026) Коляда, Олена Володимирівна; Koliada, Olena Volodymyrivna
    У статті досліджено фундаментальні зміни в архітектоніці участі України у світовій економічній системі під впливом безпрецедентних геополітичних та технологічних викликів. Обґрунтовано перехід від традиційної моделі, що базувалася на експорті сировини та низькокваліфікованої робочої сили, до формування концепції "гібридного людського капіталу". Проаналізовано динаміку міграційних потоків за період 2021—2025 рр., виявлено закономірності трансформації циклічної трудової міграції у довгострокову вимушену інтеграцію українців у європейські ринки праці. Особливу увагу приділено зміні географічного вектора міграції та ризикам остаточної асиміляції людського ресурсу в країнах-реципієнтах, зокрема в Німеччині, Польщі та Чехії. У роботі ідентифіковано два паралельні вектори професійної адаптації українців: зовнішня інтеграція біженців у висококваліфіковані сегменти економік ЄС (медицина, освіта, фінанси) та внутрішня цифрова адаптація через розвиток дистанційної зайнятості. На основі аналізу IT-сектору доведено зміну його ролі: від аутсорс-майданчика до глобального оборонно-техноло-гічного хабу. Використання коефіцієнта мультиплікації (2,7) дозволило оцінити кумулятивний вплив високотехнологічних галузей на стабільність національної сервісної економіки та валютну безпеку держави. Аргументовано, що в сучасних умовах фізичні кордони ринку праці втрачають актуальність, а конкурентоспроможність фахівця визначається рівнем його цифрової інтегрованості. Сформульовано стратегічні пріоритети державної політики, спрямовані на перехід від боротьби з "відтоком мізків" до моделі "циркуляції талантів". Обґрунтовано роль цифрового резидентства та інституціоналізації DefenseTech-сектору як ключових інструментів збереження економічного зв'язку з мігрантами. Зроблено висновок, що Україна закріплюється в архітектоніці глобального ринку не як периферія, а як динамічний вузол інтелектуальних ресурсів, що визначає нові стандарти адаптивності та резильєнтності в умовах глобальних криз XXI століття.
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Міжнародна мобільність людського капіталу: нові тренди інтелектуальної міграції
    (Видавнича група «Наукові перспективи» (Київ, Україна), 2026) Коляда, Олена Володимирівна; Koliada, Olena Volodymyrivna
    Стаття присвячена комплексному дослідженню трансформації процесів міжнародної мобільності людського капіталу в умовах цифровізації глобальної економіки та загострення геополітичної нестабільності. Доведено, що класична лінійна модель «відтоку мізків» остаточно трансформувалася в мережеву парадигму «циркуляції талантів». Ідентифіковано новітні географічні та галузеві напрями інтелектуальної міграції, що характеризуються руйнуванням монополії Заходу та появою нових потужних центрів тяжіння висококваліфікованих кадрів в Азійсько-Тихоокеанському регіоні та на Близькому Сході. Приділено увагу аналізу феноменів віртуальної мобільності та цифрового кочівництва, які детермінують розрив зв'язку між фізичним місцем проживання фахівця та локацією створення доданої вартості, формуючи концепцію «експорту інтелекту» без перетину державних кордонів. У статті здійснено аналіз урядових моделей капіталізації мобільності на прикладі Естонії (e-Residency) та Португалії (Digital Nomad Visa), обґрунтовано їхній макроекономічний ефект та рівень інфраструктурного навантаження. Здійснено кількісну оцінку деструктивних ризиків масової еміграції для країн-донорів за методиками МВФ та Світового банку, зокрема в контексті фіскальних втрат («прихованого субсидування» розвинених ринків) та поглиблення демографічної кризи. Визначено специфіку міграційних процесів в Україні з 2022 р. Доведено, що в умовах воєнного стану країна трансформувалася в глобальний R&D-центр оборонних технологій, що зумовило появу зворотних міграційних потоків інженерів. Запропоновано комплексний інструментарій мінімізації ризиків інтелектуальної еміграції, побудований на трирівневій стратегії: інституційне утримання, стимулювання репатріації та монетизація потенціалу діаспори через механізми дистанційної циркуляції
  • Ескіз
    Тип елементу:Документ,
    Тенденції розвитку іноземного інвестування в умовах воєнного стану
    (Науково-дослідний центр індустріальних проблем розвитку НАН України (Харків, Україна), 2026) Коляда, Олена Володимирівна; Koliada, Olena Volodymyrivna
    Мета статті полягає в комплексному дослідженні трансформації процесів іноземного інвестування в умовах геополітичної нестабільності та збройних конфліктів, з особливим фокусом на досвіді України у 2021–2025 роках. Актуальність роботи зумовлена необхідністю переосмислення механізмів залучення капіталу в економіку країни, що перебуває у стані активної війни, та визначення нових пріоритетних галузей для повоєнного відновлення. Об’єктом дослідження є процеси руху іноземних інвестицій у країнах із воєнними конфліктами. Проаналізовано тенденції руху капіталу у країнах, які зазнали воєнних потрясінь у ХХІ ст., зокрема Сирія, Лівія, Ірак, Афганістан, доводячи, що війни зазвичай призводять до ефекту «flight-to-safety» та обнулення капітальних потоків, окрім випадків екстрактивних галузей. Основну увагу приділено аналізу динаміки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) в Україні. Виявлено «аномалію відновлення» 2023–2024 років, коли попри бойові дії спостерігалося зростання інвестицій до 4,8 млрд дол. США. Проаналізовано структуру цих надходжень, де 75% складають реінвестовані прибутки існуючих компаній, що пояснюється дією валютних обмежень та стратегічною адаптацією іноземного бізнесу. Проаналізовано структурні зміни в галузевих пріоритетах інвесторів протягом 2021–2025 рр. Установлено, що у 2025 р. лідерами залучення капіталу стали енергетика (32%) та оборонно-промисловий комплекс (18%), що свідчить про докорінну зміну інвестиційних пріоритетів порівняно з довоєнним 2021 р., де домінували традиційна промисловість і торгівля. Окремо досліджено географічне походження капіталу та регіональну специфіку інвестування в межах України. Доведено, що лише чотири області змогли наростити обсяги ПІІ за час повномасштабного вторгнення. У висновках підкреслюється, що подальше залучення інвестицій критично залежить від розвитку механізмів страхування воєнних ризиків та державної підтримки інноваційних секторів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Інформаційні технології та аналітичні платформи як інструмент підвищення ефективності бізнес-процесів
    (Видавнича група «Наукові перспективи», 2026) Параниця, Надія Володимирівна; Параниця, Сергій Павлович; Paranytsia, Nadiia Volodymyrivna; Paranytsia, Serhii Pavlovych
    У статті досліджено роль інформаційних технологій та аналітичних платформ у підвищенні ефективності бізнес-процесів в умовах цифрової трансформації економіки. Обґрунтовано, що цифровізація управлінських і обліково-звітних процесів є необхідною передумовою забезпечення конкурентоспроможності підприємств, оптимізації використання ресурсів та підвищення якості управлінських рішень. Особливу увагу приділено системам електронного документообігу та електронної звітності як ключовим інструментам сучасного бізнес-середовища. У роботі досліджується вплив інформаційних технологій на ключові сфери бізнесу, зокрема сервісну діяльність, управління та виробничі процеси. У сучасних умовах розвитку цифрової економіки інформаційні технології перетворилися на один із головних чинників підвищення ефективності діяльності підприємств, оптимізації бізнес-процесів і формування стійких конкурентних переваг. Застосування цифрових рішень у сфері сервісу забезпечує автоматизацію обслуговування клієнтів, удосконалення комунікацій та персоналізацію послуг, що сприяє зростанню рівня задоволеності споживачів.
  • Ескіз
    Тип елементу:Публікація,
    Детермінанти та оцінка конкурентоспроможності регіонів України: сучасні виклики глобалізації
    (Чорноморський національний університет імені Петра Могили, 2026) Параниця, Надія Володимирівна; Теліщук, Мирослава Миколаївна; Перерва, Поліна Русланівна; Paranytsia, Nadiia Volodymyrivna; Telishchuk, Myroslava Mykolaivna; Pererva, Polina Ruslanivna
    У статті здійснено комплексний аналіз регіональних індексів споживчих цін як ключового індикатора інфляційних процесів на територіальному рівні. Дослідження охоплює динаміку інфляції за тривалий період (2000–2025 рр.), що дозволяє виявити основні тенденції зміни споживчих цін та визначити специфіку їх коливань у різних регіонах. Особливу увагу приділено порівнянню темпів інфляції у часовому розрізі, а також оцінці впливу макроекономічних та структурних чинників на формування регіональних відмінностей. У роботі використано статистичні дані, що характеризують щомісячні та річні індекси споживчих цін, на основі яких проведено аналіз середньомісячних і середньорічних темпів зростання цін. Виявлено, що інфляційні процеси мають нерівномірний характер і суттєво залежать від соціально-економічного розвитку окремих територій, рівня їх інтегрованості в національну економіку, а також впливу зовнішніх шоків, зокрема фінансових криз, валютних коливань і політичної нестабільності.