Особливості емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти

Abstract

У бакалаврській роботі теоретично обґрунтовано та емпірично досліджено особливості емоційного інтелекту здобувачів вищої освіти. Розкрито сутність поняття «емоційний інтелект», проаналізовано основні наукові підходи до його трактування, а також визначено соціально-психологічні чинники, що впливають на його прояв у студентському середовищі. Емпірично досліджено рівень емоційного інтелекту та його структурні компоненти у здобувачів вищої освіти. Проаналізовано отримані результати, на основі яких виявлено особливості розвитку емоційної компетентності студентської молоді та її значення для навчальної діяльності, міжособистісної взаємодії та психологічної адаптації. Розроблено рекомендації щодо розвитку та корекції емоційного інтелекту у здобувачів вищої освіти, спрямовані на підвищення рівня емоційної саморегуляції, емпатії та комунікативної компетентності. У роботі використано теоретичні (аналіз, узагальнення, систематизація наукових джерел) та емпіричні методи (психодіагностичні методики: тест емоційного інтелекту Н. Холла, опитувальник EQ Р. Бар-Она, методика діагностики емпатії В. Бойка). Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості їх використання у діяльності практичних психологів закладів вищої освіти для підвищення ефективності психологічного супроводу студентів.In the bachelor's thesis, the features of emotional intelligence of higher education students are theoretically substantiated and empirically investigated. The essence of the concept of "emotional intelligence" is revealed, the main scientific approaches to its interpretation are analyzed, as well as the socio-psychological factors influencing its manifestation in the student environment. The level of emotional intelligence and its structural components in higher education students are empirically examined. The obtained results are analyzed, on the basis of which the features of the development of emotional competence of student youth and its significance for academic performance, interpersonal interaction, and psychological adaptation are identified. Recommendations for the development and correction of emotional intelligence in higher education students are developed, aimed at raising the level of emotional self-regulation, empathy, and communicative competence. The study employs theoretical methods (analysis, generalization, systematization of scientific sources) and empirical methods (psychodiagnostic techniques: N. Hall's Emotional Intelligence Test, R. Bar-On's EQ questionnaire, V. Boyko's Empathy Diagnostics Methodology). The practical significance of the obtained results lies in the possibility of their use in the work of practical psychologists at higher education institutions to improve the effectiveness of psychological support for students.