Психологічні особливості стресостійкості майбутніх психологів

Abstract

У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично досліджено психологічні особливості стресостійкості майбутніх психологів у процесі професійної підготовки, зокрема взаємозв’язки між рівнем психологічного напруження, стратегіями копінг-повідінки та показниками професійного виховання студентів-психологів. У результаті дослідження підтверджено, що вибір копінг-стратегії є ключовим чинником, який підвищує рівень психологічного благополуччя майбутніх фахівців: студенти, які застосовують проблемно-орієнтований копінг, демонструють суттєво нижчий рівень психологічного напруження та менші ризики професійного розвитку. Встановлено, що між рівнем психологічного напруження та проблемно-орієнтованим копінгом існує статистично значущий зворотний зв’язок (rs = -0,48, p < 0,01), тоді як психічно-орієнтований копінг прямо корелюється з показниками емоційного виснаження (rs = 0,62, p < 0,01) та загальним індексом професійного розвитку (rs = 0,59, p <). 0,01). Виявлено, що більшість студентів середньої вибору (55%) мають рівень психологічного напруження, а переважаючою копінг-стратегією є проблемно-орієнтоване подолання труднощів, що відображає про сформованість конструктивного ядра групи; водночас наявність середніх показників емоційного виснаження та деперсоналізації вказує на потребу в цілеспрямованій профілактичній роботі. Проведений аналіз продемонстував, що стресостійкість є інтегративною властивістю особистості, яка компенсує емоційний, вольовий та когнітивний компоненти, і виступає базово професійно важливою якістю психолога, що забезпечує його ефективність, етичність праці та захист від професійної деформації. Розроблено систему практичних рекомендацій, призначених для підвищення стресостійкості майбутніх психологів через розвиток навичок проблемно-орієнтованого копінгу, емоційної саморегуляції, тайм-менеджменту та психогігієни, а також впровадження тренінгових програм із профілактики вигорання в освітньому процесі закладів вищої освіти.

The qualification paper theoretically summarises and empirically investigates the psychological features of stress resistance of future psychologists in the process of professional training, in particular the interrelations between the level of psychological tension, coping strategies and indicators of professional burnout among psychology students. The study confirmed that the choice of coping strategies is a key factor determining the level of psychological wellbeing of future specialists: students who apply problem-oriented coping demonstrate significantly lower levels of psychological tension and reduced risks of professional burnout. It was established that there is a statistically significant negative correlation between the level of psychological tension and problem-oriented coping (rs = -0.48, p < 0.01), while emotion-oriented coping positively correlates with indicators of emotional exhaustion (rs = 0.62, p < 0.01) and the overall burnout index (rs = 0.59, p < 0.01). It was revealed that the majority of the sample students (55%) have a moderate level of psychological tension, and the predominant coping strategy is problem-oriented overcoming of difficulties, which indicates the formation of a constructive core within the group; at the same time, moderate indicators of emotional exhaustion and depersonalisation point to the need for targeted preventive work. The analysis demonstrated that stress resistance is an integrative personality trait combining emotional, volitional and cognitive components, and serves as a fundamental professionally important quality of a psychologist, ensuring their effectiveness, ethical practice and protection against professional deformation. A system of practical recommendations was developed, aimed at enhancing the stress resistance of future psychologists through the development of problem-oriented coping skills, emotional self-regulation, time management and psychological hygiene, as well as the implementation of burnout prevention training programmes directly into the educational process of higher education institutions.