Особливості інтелектуальної сфери випускників шкіл

Abstract

У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично досліджено психологічні особливості структури, функцій та динаміки розвитку інтелектуальної сфери випускників шкіл. У результаті дослідження підтверджено, що актуальність проблеми психологічних особливостей самоактуалізації у старшому підлітковому віці Встановлено, що в період ранньої юності відбувається якісна перебудова інтелекту: мислення набуває гіпотетико-дедуктивного характеру, розвивається здатність до рефлексії та антиципації (прогнозування). Разом із тим, сучасний соціокультурний контекст (навчання в умовах воєнного стану, тривалий дистанційний та змішаний формат) виступає потужним стресогенним чинником, який викликає хронічну когнітивну втому та здатний дезорганізувати мисленнєву діяльність випускників. Виявлено, що у більшості респондентів показники мають стабільний середній та вище середнього рівні розвитку загальних розумових здібностей за «Коротким орієнтовним тестом» (КОТ). Водночас виявлено тенденцію до зниження продуктивності виконання логічних операцій в умовах дефіциту часу. При вивченні емоційно-поведінкової сфери зафіксовано превалювання захисної стратегії «Експресивного придушення» емоцій (за Дж. Гроссом в адаптації О. В. Заноз) та підвищений рівень за шкалою «Гнів» (за Бассом–Перрі в адаптації О. П. Крупника), що є маркером тривалого внутрішнього психічного напруження старшокласників. Проведений аналіз продемонстував, взаємозв'язок когнітивних та емоційно-поведінкових параметрів інтелектуальної сфери. Виявлено значущий зворотний зв'язок між інтегральним показником інтелекту та рівнем гніву (r = -0.41, p \le 0.01), що свідчить про блокуючий вплив деструктивного емоційного напруження на роботу операційної пам'яті та уваги. Натомість установлені прямі зв'язки показника КОТ із когнітивним переоцінюванням (r = +0.36, p \le 0.05) та загальною регуляцією поведінки (r = +0.39, p \le 0.05) доводять, що розвинений інтелект виконує захисну, адаптаційну та антиципаційну функції, допомагаючи підліткам конструктивно переосмислювати стрес та утримуватися від ризикованої поведінки. Розроблено та проведено мотиваційно-розвивальну авторську експрес-програму «Когнітивний щит» (4 інтерактивні Zoom-заняття), розроблену для суб'єктивного зниження фонової тривожності учнів, стабілізацію емоційного фону під час дистанційних уроків та підвищення концентрації уваги випускників при виконанні складних логічних завдань. Впровадження програми підтвердило високу прикладну цінність дослідження для сучасної консалтингової та психолого-педагогічної практики.The qualification thesis theoretically summarizes and empirically investigates the psychological characteristics of self-actualization in late adolescence. The results of the study confirmed the relevance of the problem of psychological characteristics of self-actualization in late adolescence. It was established that there is a specific profile and gender configuration of self-actualization development, which made it possible to substantiate specific ways of promoting the self-actualization of older adolescents in the conditions of a modern general secondary education institution. The study revealed gender-specific features of the self-actualization configuration: among boys, a higher proportion of individuals demonstrated developed inner-directedness, self-respect, and self-acceptance, whereas among girls, higher levels of contactfulness, self-actualization values, and reactive sensitivity were observed. At the same time, no significant gender differences were found in the integral indicators of self-actualization and meaningfulness of life. The conducted analysis demonstrated that self-actualization is a complex multidimensional phenomenon that has evolved from the interpretation proposed by Kurt Goldstein as the organism’s single fundamental motive to the concepts of humanistic psychology developed by Abraham Maslow and Carl Rogers, where it is viewed as an innate tendency toward the continuous realization of individual potential and the highest level within the structure of human needs. The obtained data confirmed the hypothesis regarding the specificity and uneven development of self-actualization in late adolescence, as well as the existence of different gender configurations despite a similar overall level of the self-actualization process. A motivational and developmental program aimed at fostering personal potential and promoting the self-actualization of older adolescents, entitled “The Path to Self”, was developed and implemented. The program consists of 12 sessions and is conducted in gender-heterogeneous groups based on an integrative approach that combines person-centered training, Gestalt practices, art therapy, and body-oriented techniques. Practical recommendations were formulated for: practical psychologists working in general secondary education institutions regarding assessment and developmental interventions focused on deficient components of self-actualization; class teachers and educators regarding the creation of a supportive environment and the timely identification of adolescents who require assistance; and older adolescents themselves regarding the development of self-understanding, self-acceptance, meaningfulness of life, and constructive strategies for personal growth. The implementation of these recommendations will contribute to the harmonious personal development and psychological well-being of student youth.