Особливості психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти в умовах військового стану

Abstract

У роботі теоретично проаналізовано та емпірично досліджено особливості психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти в умовах військового стану, а також розроблено психологічну програму підвищення психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. За результатами дослідження сформульовано основні висновки щодо особливостей психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти в умовах військового стану: встановлено переважання середнього рівня психологічного благополуччя за Шкалами К. Ріфф; з’ясовано, що найрозвиненішими його компонентами є особистісне зростання та автономія, а найслабшими, контроль над середовищем і самоприйняття; за континуумом психічного здоров’я К. Кіза виявлено переважання категорії помірного психічного здоров’я за наявності значної частки студентів із виснаженням, а за шкалою Уорика-Единбурга, переважання середнього рівня ментального благополуччя; розроблено психологічну програму підвищення психологічного благополуччя здобувачів вищої освіти. Одержані результати можуть бути використані практичними психологами та психологічними службами закладів вищої освіти, кураторами академічних груп і викладачами у діагностико-розвивальній роботі зі студентською молоддю, у проведенні тренінгів підвищення психологічного благополуччя та психологічної підтримки студентів в умовах воєнного стану, у консультуванні студентів, а також в освітньому процесі закладу вищої освітиThe paper theoretically analyzes and empirically investigates the features of psychological well-being of higher education students in military conditions, and also develops a psychological program to improve the psychological well-being of higher education students in military conditions. Based on the results of the study, the main conclusions regarding the features of psychological well-being of higher education students in military conditions were formulated: the prevalence of an average level of psychological well-being was established according to the K. Riff Scales; it was found that its most developed components are personal growth and autonomy, and the weakest are control over the environment and self-acceptance; according to the K. Keyes mental health continuum, the prevalence of the moderate mental health category was revealed with a significant proportion of students with exhaustion, and according to the Warwick-Edinburgh scale, the prevalence of an average level of mental well-being; a psychological program to improve the psychological well-being of higher education students was developed. The results obtained can be used by practical psychologists and psychological services of higher education institutions, curators of academic groups and teachers in diagnostic and developmental work with student youth, in conducting trainings to improve psychological well-being and psychological support for students under martial law, in counseling students, as well as in the educational process of a higher education institution.