Формування стресостійкості у здобувачів вищої освіти

Abstract

Здійснено теоретико-емпіричне вивчення психологічних особливостей стресостійкості у здобувачів вищої освіти та розроблено практичні рекомендації щодо ефективного її формування. За результатами дослідження сформульовані висновки про те, що стресостійкість є інтегральною здатністю особистості, яка потребує системного формування. Емпірично підтверджено тенденцію: вищий рівень життєстійкості виступає надійним психологічним буфером, що знижує інтенсивність стресових реакцій. Водночас виявлено доцільність розвитку в студентів навичок саморегуляції та стимулювання переходу від менш продуктивних емоційно-орієнтованих до адаптивних проблемно-орієнтованих копінг-стратегій. Одержані результати можуть бути використані психологічними службами закладів вищої освіти, кураторами академічних груп та студентами для самодіагностики та профілактики емоційного вигорання

A theoretical and empirical study of the psychological characteristics of stress resistance in higher education students was carried out and practical recommendations for its effective formation were developed. According to the results of the study, conclusions were formulated that stress resistance is an integral ability of a person that requires systematic formation. The trend was empirically confirmed: a higher level of resilience acts as a reliable psychological buffer that reduces the intensity of stress reactions. At the same time, the feasibility of developing self-regulation skills in students and stimulating the transition from less productive emotionally-oriented to adaptive problem-oriented coping strategies was revealed. The results obtained can be used by psychological services of higher education institutions, curators of academic groups and students for self-diagnosis and prevention of emotional burnout