Психологічні особливості психоемоційної сфери здобувачів вищої освіти в умовах військового стану

Abstract

У кваліфікаційній роботі теоретично узагальнено та емпірично досліджено тривожність як складову психоемоційної сфери здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. Теоретично досліджено психологічні особливості тривожності здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. Визначено теоретичні підходи до визначення рівня тривожності у здобувачів вищої освіти. Емпірично досліджено особливості тривожності здобувачів вищої освіти в умовах військового стану. Встановлено, що в більшості студентів переважають підвищений і високий рівні тривожності, причому особистісна тривожність домінує над ситуативною, що свідчить про закріплення тривожності як стійкої особистісної риси в умовах тривалого стресу. Виявлено гендерні відмінності у показниках тривожності та значущі позитивні взаємозв'язки між результатами застосованих методик. На підставі отриманих даних розроблено психологічні рекомендації щодо зниження тривожності, адресовані здобувачам вищої освіти, практичним психологам та науково-педагогічним працівникам.The qualification work theoretically generalized and empirically investigated anxiety as a component of the psycho-emotional sphere of higher education students in military conditions. Theoretically investigated the psychological features of anxiety of higher education students in military conditions. Theoretical approaches to determining the level of anxiety in higher education students were determined. Empirically investigated the features of anxiety of higher education students in military conditions. It was established that the majority of students have increased and high levels of anxiety, and personal anxiety dominates over situational, which indicates the consolidation of anxiety as a stable personality trait in conditions of prolonged stress. Gender differences in anxiety indicators and significant positive relationships between the results of the applied methods were identified. Based on the data obtained, psychological recommendations for reducing anxiety were developed, addressed to higher education students, practical psychologists, and scientific and pedagogical workers.