ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Institutional Repository of the State Tax University (iRDPU)

ISSN 3083-6344

Вітаємо на цифровій платформі iRDPU, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій інтелектуальних продуктів університетської спільноти.

Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою університету.

Кількість документів у репозитарії: 6030

Нові надходження

  • Тип елементу:Документ,
    Моделювання та оцінка фінансової стійкості діяльності публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 94957)
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2019-12-23) Параниця, Надія Володимирівна; Краєвський, Володимир Миколайович
    У роботі проведений аналіз фінансових показників публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Нами пропонується системний підхід моделювання та оцінки фінансової стійкості підприємства, заснований на моделі варіаційних мереж. Висвітлено результати факторного аналізу прибутку підприємства. Запропоновано методику аналізу впливу ключових факторів на зміну прибутку підприємства. Сучасний етап розвитку публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» характеризується посиленням негативних тенденцій. Основними стримуючими чинниками розвитку підприємства є складна економіко-політична ситуація в країні, негативна динаміка основних макроекономічних індикаторів, висока вартість гривневого ресурсу, домінуючі девальваційні процеси.
  • Тип елементу:Публікація,
    Психологічна безпека та тривожність як індикатори
    (ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Пєтухова, Ірина Олексіївна; Калениченко, Руслан Арсенович; Телебенєва, Єва Олександрівна; Желєво, Ірина Василівна
    У статті на основі теоретико-методологічного аналізу сучасних наукових джерел та емпіричних досліджень розкрито психологічну сутність феномену психологічної безпеки та тривожності як ключових індикаторів психічного стану особистості в екстремальних умовах. Показано, що психологічна безпека є багатовимірною категорією, яка забезпечує відчуття захищеності, стабільності емоційного стану та здатності адекватно реагувати на стресові фактори, сприяючи збереженню адаптивності та професійної ефективності державних службовців, зокрема військових, медиків, рятувальників та цивільних адміністраторів. Розглянуто теоретичні та історичні витоки проблематики, зокрема класичні психологічні та військово-психіатричні підходи до забезпечення психічного захисту особистості, а також сучасні концепції тривожності як суб’єктивної реакції на загрозу і невизначеність, що проявляється у когнітивних, поведінкових і фізіологічних симптомах і може як мобілізувати ресурси, так і підривати психічне здоров’я. Показано, що високий рівень тривожності у поєднанні з низьким рівнем психологічної безпеки значно знижує ефективність адаптації, порушує когнітивні процеси та підвищує ризик розвитку емоційного вигорання і психосоматичних розладів, що особливо критично у воєнний та повоєнний період. Проаналізовано провідні підходи до формування та підтримки психологічної безпеки, включаючи індивідуальні психотерапевтичні інтервенції (когнітивно-поведінкову терапію, EMDR, психодинамічні методи, релаксаційні техніки), групові тренінги та колективні сесії з розвитку стресостійкості, дистанційні онлайн-ресурси та психоедукаційні програми. Емпіричні дослідження свідчать, що комплексне використання цих методів ефективно знижує рівень тривожності на 25–40 %, підвищує відчуття психологічної безпеки, покращує когнітивні та професійні функції і сприяє формуванню ресурсів життєстійкості. Особлива увага приділяється адаптації державних службовців у повоєнний період, де психологічна підтримка спрямована на відновлення почуття безпеки, ресоціалізацію, розвиток стратегій саморегуляції та управління стресом, а також раннє виявлення посттравматичних симптомів. Зроблено висновок, що психологічна безпека та тривожність є динамічними, взаємопов’язаними показниками психічного стану особистості, які дозволяють своєчасно оцінювати потребу у професійній підтримці, формувати ефективні програми адаптації та підтримувати життєстійкість державних службовців у складних, екстремальних і кризових умовах. Психологічна безпека виступає внутрішнім ресурсом стабілізації психічного стану, а контрольоване регулювання тривожності сприяє підвищенню автономії, когнітивної гнучкості та позитивного функціонування особистості, що є критично важливим для збереження психічного здоров’я та ефективного виконання професійних обов’язків.
  • Тип елементу:Документ,
    Гармонізація статистичної методології України із методологією міжнародних статистичних організацій (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 94377)
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2019-12-09) Параниця, Надія Володимирівна
    У статті розглянуті загальні принципи формування офіційної статистичної методології. Досліджено сучасний стан та напрями розвитку нормативної бази офіційної статистичної методології України. Проведена порівняльна характеристика міжнародних класифікацій і стандартів. Встановлено ступінь відповідності національної статистичної системи прийнятим міжнародним і європейським стандартам. Вивчено проблеми і тенденції розвитку статистичної методології України.
  • Тип елементу:Публікація,
    Поняття психологічного благополуччя та його структурні компоненти: сучасний науковий дискурс
    (ГО «Всеукраїнська асамблея докторів наук з державного управління», 2026) Калениченко, Руслан Арсенович; Пєтухова, Ірина Олексіївна; Соловйова, Надія Юріївна; Сирко, Ірина Сергіївна
    У статті на основі теоретико-методологічного аналізу сучасних наукових джерел розкрито психологічну сутність феномену психологічного благополуччя як багатовимірної категорії, яка відображає якість функціонування особистості та рівень реалізації її внутрішнього потенціалу. Розглянуто гносеологічні та історико-філософські витоки проблематики психологічного благополуччя, зокрема гедоністичну й евдемоністичну традиції, які стали підґрунтям для формування сучасних підходів у психології. Показано, що в сучасному науковому дискурсі відбулося чітке розмежування понять суб’єктивного благополуччя та психологічного благополуччя, де останнє акцентує увагу на змістовному наповненні життя, самореалізації, автономії та позитивному функціонуванні особистості. Обґрунтовано, що психологічне благополуччя не є тотожним психічному здоров’ю як відсутності розладів, а виступає складним динамічним утворенням, яке інтегрує емоційні, когнітивні, мотиваційні та соціальні компоненти. Проаналізовано провідні зарубіжні та вітчизняні концепції структурування психологічного благополуччя, зокрема гедоністичні, евдемоністичні та інтегративні моделі, що враховують життєві цілі, особистісне зростання, позитивні міжособистісні стосунки, самоприйняття та здатність керувати середовищем. Особливу увагу приділено ролі психологічного благополуччя як внутрішнього ресурсу подолання складних життєвих ситуацій, кризових і травматичних подій. Показано, що високий рівень психологічного благополуччя сприяє формуванню резильєнтності, розвитку адаптивних копінг-стратегій, збереженню внутрішньої рівноваги та можливості посттравматичного зростання. Наголошено, що в умовах соціальної нестабільності, воєнного стану та невизначеності майбутнього психологічне благополуччя набуває особливої значущості як чинник психологічної стійкості, життєздатності та особистісного розвитку. Зроблено висновок, що психологічне благополуччя є динамічним процесом, рівень якого визначається взаємодією внутрішніх психологічних ресурсів особистості та соціального середовища.
  • Тип елементу:Документ,
    Дослідження показників зовнішньоекономічних зв'язків України з використанням статистичного аналізу (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 94375)
    (Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, 2019-12-02) Параниця, Надія Володимирівна; Задорожня, Тетяна Миколаївна
    Розглянуто питання доцільності використання різнопланових статистичних показників зовнішньоекономічної діяльності України та здійснено статистичний аналіз їх ефективності. Визначено сутність таких понять як зовнішньоекономічна діяльність та завдання статистики зовнішньоекономічних зв'язків.