Нові надходження

• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Кримінологічні засади запобігання легалізації' (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом (Свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 145597)

  (Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій, 2026-04-15) Грицюк, Ігор Васильович; Бірюкова, Інна Георгіївна

  Показати більше

  У запропонованій монографії розкрито комплекс теоретичних і практичних питань, пов’язаних з дослідженням кримінологічних засад легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Висвітлено стан наукових досліджень злочинності, пов’язаної із легалізацією (відмиванням) майна, одержаного злочинним шляхом. Проаналізовано соціально-правову обумовленість криміналізації легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Досліджено поняття та ознаки легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, за законодавством України. Висвітлено загальносоціальне, спеціально-кримінологічне та індивідуальнопрофілактичне запобігання легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Визначено необхідність побудови оновленої моделі запобігання легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, в Україні. Охарактеризовано законодавство Ради Європи та Європейського Союзу щодо запобігання легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Примирення з неповнолітнім підозрюваним: кримінологічний аспект правосуддя, дружнього до дитини

  (Державний податковий університет, 2025) Касьянов, Ігор Олександрович

  Показати більше

  Правосуддя, дружнє до дитини, є більш гуманним та орієнтованим на забезпечення найкращих інтересів дитини у контакті із законом видом відправлення правосуддя незалежно від того, в якому статусі перебуває дитина: дитина у конфлікті із законом (неповнолітній правопорушник) або дитина, що є потерпілою від вчиненого відносно неї кримінального правопорушення. Категорична позиція держави щодо імплементації сучасних форм здійснення правосуддя є загрозливою та несе у собі більше шкоди, аніж користі, адже каральна функція кримінального правосуддя не є основною у сучасних демократичних державах. Неповнолітні правопорушники становлять окрему категорію осіб, щодо яких можливе застосування відновних заходів, адже у силу їхнього віку, триваючого формування особистісних цінностей та уявлень успіх від застосування до них інструментів відновного правосуддя є більш можливим та подекуди прогнозованим, аніж у разі застосування відновних програм до повнолітніх осіб, що вчинили кримінальне правопорушення. Чинне законодавство України вже містить нормативні приписи, що спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дитини. Більше того, можливість примирення між неповнолітнім порушником та потерпілою особою також передбачена як нормами матеріального права, так і нормами процесуального права. Разом з тим, орієнтир держави на відновне правосуддя та стимулювання з боку державних інституцій програм примирення неповнолітніх порушників з потерпілими від кримінальних правопорушень потребують подальшої уваги. Окрема увага присвячена ризикам та викликам, з якими можливо зіштовхнутися, впроваджуючи такі процедури відновного правосуддя як примирення з дітьми у конфлікті із законом. Хоча особливий (некаральний) підхід у притягненні неповнолітніх до кримінальної відповідальності дійсно може нести певні ризики, все ж таки їх можна зменшити, щоб практична користь від застосування відновного правосуддя переважала навіть гіпотетичні побоювання відносно реформування законодавства у цьому напрямі.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Примирення винного з потерпілим від кримінальних правопорушень проти власності

  (Державний вищий навчальний заклад «Ужгородський національний університет», 2025) Касьянов, Ігор Олександрович

  Показати більше

  У статті досліджено правову природу, умови та ефективність застосування інституту примирення винного з потерпілим у кримінальних правопорушеннях проти власності в контексті розвитку відновного правосуддя в Україні. Встановлено, що сучасна правова реформа та практика провідних європейських держав підтверджують доцільність ширшого впровадження відновних процедур, зокрема у справах, де родовим об’єктом є суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження майном. Проаналізовано чинні законодавчі обмеження, передбачені КК України, та більш ліберальні положення проєкту нового КК України, у тому числі щодо ступеня тяжкості злочину та умов звільнення від покарання. Доведено, що примирення винного з потерпілим у майнових кримінально-правових конфліктах забезпечує найбільш повне та оперативне відновлення порушених прав потерпілого, сприяє добровільному відшкодуванню матеріальної й моральної шкоди, стимулює каяття правопорушника та його ресоціалізацію. Виявлено, що системне застосування інституту примирення, у тому числі за тяжких злочинів проти власності, особливо вчинених неповнолітніми, за належних виховних та освітніх заходів, здатне істотно знизити рівень рецидивної злочинності, що підтверджується статистичними показниками діяльності органів пробації. Установлено, що обмеження можливості примирення лише ступенем тяжкості злочину не завжди виправдане, оскільки в окремих випадках каральний підхід не досягає мети покарання та може призводити до негативних наслідків для правосвідомості правопорушника. Аргументовано, що в новому КК України доцільно передбачити ширше застосування примирення, включно з тяжкими злочинами проти власності, за умови першого вчинення діяння та добровільності угоди сторін. Отримані результати мають теоретичне значення для розвитку інституту відновного правосуддя та практичне значення для вдосконалення законодавчого регулювання й формування судової практики, спрямованої на досягнення балансу між інтересами потерпілого, правопорушника та суспільства, а також на реалізацію принципів гуманізму та економії кримінальної репресії.

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Публікація,

  Окремі аспекти примирення винного з потерпілим під час вчинення кримінальних правопорушень проти громадського порядку та моральності

  (Державний податковий університет, 2025) Грицюк, Ігор Васильович; Касьянов, Ігор Олександрович

  Показати більше

  Примирення винного з потерпілим від кримінального правопорушення являє собою підставу для звільнення від кримінальної відповідальності та видається більш гуманним способом досягнення завдання кримінального судочинства. Інститут примирення за правилами закону про кримінальну відповідальність не є тотожним до інституту угод, що передбачений положеннями кримінального процесуального законодавства. Співвідношення цих двох інститутів, зокрема, розглядають через визначення особи потерпілого та моменту виникнення такого статусу. Переоцінка наслідків виникнення в особи статусу потерпілого за законом про кримінальну відповідальність зумовила формуванням правозастосовної практики, за якої при вчиненні окремих видів кримінальних правопорушень (наприклад, хуліганства) примирення у кримінально-правовому сенсі унеможливлюється. За умов відсутності будь-яких обмежень у законі щодо застосування процедури примирення у кримінальних правопорушеннях проти громадського порядку та моральності неможливість застосування статті 46 КК України не сприяє забезпеченню правової визначеності та дотримання прав і свобод людини. У статті пропонуються варіанти можливих змін до положень статті 46 КК України шляхом доповнення закону новою умовою (забороною) застосування примирення як підстави звільнення від кримінальної відповідальності у разі неможливості виключної ідентифікації усіх потерпілих від кримінального правопорушення. Окрема увага звертається на недосконалості внесення змін до закону через визначення у примітці статті 46 КК України дефініції «публічний інтерес», оскільки її застосування на практиці може бути проблематичним. Така проблематика розглядається через різноманітність підходів до визначення категорії «публічний інтерес». Більше того, судова практика тлумачить це поняття через розкриття поняття «приватний інтерес».

  Показати більше
• Вантажиться...

  Тип елементу:Документ,

  Межі реалізації права на примирення в матеріальному та процесуальному кримінальному праві: виправданість обмежень

  (Державний податковий університет, 2025) Касьянов, Ігор Олександрович

  Показати більше

  У статті досліджено особливості застосування інституту примирення у кримінальному провадженні в Україні у контексті розвитку відновного правосуддя. Встановлено, що примирення відіграє ключову роль у досягненні балансу між інтересами потерпілого, правопорушника та суспільства, оскільки дозволяє не лише забезпечити компенсацію шкоди, а й сприяє ресоціалізації особи, яка вчинила правопорушення. Обґрунтовано, що інститут примирення є ефективним альтернативним механізмом врегулювання кримінально-правових конфліктів, здатним зменшити навантаження на судову систему та сприяти гуманізації кримінальної політики. Проаналізовано положення чинного КК України, КПК України та проєкту нового КК України, які визначають підстави та межі застосування примирення. Досліджено міжнародні стандарти та досвід зарубіжних країн, де інститут примирення широко використовується в рамках відновного правосуддя. Встановлено, що надмірні законодавчі обмеження, зокрема залежно від ступеня тяжкості злочину, обмежують потенціал примирення у досягненні його головної мети – відновлення соціальної справедливості. Доведено, що ефективність примирення зумовлюється добровільністю участі сторін, щирістю каяття правопорушника та готовністю відшкодувати шкоду. З’ясовано, що примирення має особливе значення у справах за участю неповнолітніх, де поєднання діалогу з потерпілим і виховних заходів суттєво знижує ризик рецидиву. Підкреслено, що у практиці судів України ще існують проблеми неоднакового застосування цього інституту, що зумовлює необхідність вироблення єдиних підходів і розробки чітких процесуальних механізмів. Узагальнено, що інститут примирення має значний потенціал у зміцненні принципів гуманізму, економії кримінальної репресії та орієнтації правосуддя на відновлення прав потерпілих. Запропоновано розширити сферу його застосування, активніше впроваджувати медіацію як ефективний інструмент досягнення примирення та закріпити відповідні положення у проєкті нового КК України. Результати дослідження мають теоретичне та практичне значення, сприяють удосконаленню законодавчого регулювання та формуванню сучасної судової практики, яка відповідає міжнародним стандартам відновного правосуддя.

  Показати більше