ІНСТИТУЦІЙНИЙ РЕПОЗИТАРІЙ ДЕРЖАВНОГО ПОДАТКОВОГО УНІВЕРСИТЕТУ

Institutional Repository of the State Tax University (iRDPU)

ISSN 3083-6344

Вітаємо на цифровій платформі iRDPU, що забезпечує накопичення, систематизацію, обробку, зберігання та надання у відкритий доступ електронних версій інтелектуальних продуктів університетської спільноти.

Проєкт реалізовано на базі програмного забезпечення DSpace© та підтримується Науковою бібліотекою університету.

Кількість документів у репозитарії: 5991

Нові надходження

  • Тип елементу:Публікація,
    The problem of legal responsibility for the harmful consequences of using artificial intelligence systems
    (Державний податковий університет, 2025) Denysiuk, Svitlana Heorhiivna; Kononenko, Valerii Petrovych
    The article explores the issue of legal responsibility for damage caused by the use of artificial intelligence (AI) systems. It discusses the phenomenon of the „responsibility gap“ and its impact on legal regulation. The article analyzes conceptual approaches to determining the subject of responsibility in the context of autonomous AI functioning and the specifics of its learning process. The challenges of law enforcement arising from the probabilistic nature of AIʼs operation, its ability to self-learn, and the „black box“ problem are examined. Special attention is given to the issue of AI hallucination, when the system generates false or non-existent data, complicating the establishment of causal relationships and identifying the responsible party. The article examines three main forms of „responsibility gap“: true gap, apparent gap, and the „dilution of responsibility“ caused by multi-level interactions of different subjects. Possible legal mechanisms for addressing these issues are analyzed, including the introduction of special responsibility regimes for AI developers, owners, and users. The international experience of regulating AI is also discussed, with a focus on the provisions of the new European AI Act, which establishes a risk-based approach to responsibility. The conclusion is made about the need to adapt existing legal concepts and develop new regulatory models capable of accounting for the characteristics of autonomous systems.
  • Тип елементу:Публікація,
    Національна ідентичність як фактор міжнародної безпеки: політико-правовий аналіз
    (Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна, 2023) Денисюк, Світлана Георгіївна; Фокін, Ярослав Федорович
    Аналізуються такі феномени, як національна ідентичність, українська національна ідентичність та їхній вплив на державну та міжнародну безпеку. Розкривається сутність національної ідентичності, фактори її формування, вплив різних чинників на розвиток цього феномена. Дослідження національної ідентичності з точки зору безпеки зумовлено сучасними суспільно-політичними реаліями, міжнародними конфліктами, кризами та війнами. Доводиться необхідність досягнення консенсусу через формування національної ідеї, структурування ідентифікаційних базисних патернів на ґрунті національної ідентичності та ефективної системи політичної комунікації задля досягнення діалогу та забезпечення безпеки на різних рівнях. Звертається увага на вплив потужних міграційних процесів на формування національної ідентичності в країнах Європи та Північної Америки. Підкреслюється необхідність врахування цих процесів у прийнятті важливих політичних рішень, законів та законодавчих актів, створенні певних політичних інституцій, у формуванні культурної політики держави тощо. Українська національна ідентичність розглядається у контексті російсько-української війни, яка стала додатковим чинником усвідомлення української національної ідентичності для громадян інших національностей в Україні. З іншого боку, країна-агресор здійснює не лише військові дії, але й потужний маніпулятивний вплив як на громадян РФ, інших держав світу, так і на українців. Проаналізовано вплив інформаційно-комунікативних технологій з боку РФ для міжнародної безпеки. Звертається увага на складність реалізації існуючих положень міжнародного права в аспектах відповідальності держав-агресорів за здійснені ними злочини. Йдеться про побудову довіри та діалогу між владою і громадянами. Підкреслено актуальність пошуку політико-правових механізмів впливу на держав-агресорів та притягнення їх до відповідальності.
  • Тип елементу:Публікація,
    The right to a safe environment for life and health in contemporary international law
    (ДВНЗ “Ужгородський національний університет”, 2026) Kononenko, Valerii Petrovych; Fokin, Yaroslav Fedorovych; Rezenkina, Nataliia Oleksandrivna
    The article is devoted to the analysis of the realization of the right to a safe environment for life and health as a common interest of the international community and a universal obligation of States. It examines the evolution of international environmental law to the status of erga omnes norms, which apply to all States irrespective of specific treaties, with reference to key decisions of the International Court of Justice, in particular the Barcelona Traction case (1970) and the precedent-setting recognition in the ICJ Advisory Opinion of 23 July 2025 of the erga omnes character of obligations to protect the climate system from anthropogenic greenhouse gas emissions. Separate attention is given to the practice of the European Court of Human Rights in cases involving environmental and climate threats, viewed through the lens of Articles 2 and 8 of the European Convention on Human Rights. The authors emphasize that effective protection of the right to a safe environment is impossible without international cooperation, as environmental threats are transboundary in nature, and the further development of the erga omnes concept and accountability mechanisms will strengthen guarantees of every individual’s right to a clean and safe environment.
  • Тип елементу:Публікація,
    Політико-правові моделі проведення президентських виборів у сучасній Україні
    (Державний податковий університет, 2025) Денисюк, Світлана Георгіївна; Фокін, Ярослав Федорович
    У статті досліджено політико-правові засади організації президентських виборів в Україні в умовах воєнного стану та після завершення бойових дій. Проаналізовано норми Конституції України, законодавство про вибори, практику Центральної виборчої комісії, а також міжнародні стандарти, що визначають допустимі межі обмеження виборчих прав у кризових обставинах. Особливу увагу приділено забезпеченню безперервності влади, збереженню демократичної легітимності та правовим гарантіям реалізації виборчих прав у період збройної агресії. Розглянуто ключові безпекові, інформаційні та соціальні виклики, які впливають на можливість проведення виборів: ризики дезінформації, проблеми участі внутрішньо переміщених осіб, військовослужбовців і громадян за кордоном. Оцінено перспективи впровадження цифрових технологій у виборчий процес, зокрема використання електронних сервісів і потенційне застосування системи E-voting. Підкреслено, що цифровізація може підвищити доступність виборів, але водночас породжує нові кіберзагрози й потребує вдосконалення правового регулювання. У статті запропоновано три базові моделі проведення виборів після війни - традиційну, гібридну та інноваційну з аргументацією їхніх переваг і ризиків. Зроблено висновок, що оптимальним підходом для України може стати комбінована модель, яка поєднує традиційне голосування з елементами електронного волевиявлення та міжнародним моніторингом. Проведення президентських виборів після війни розглядається як ключовий етап відновлення демократичних інститутів, державної легітимності та політичної суб’єктності України.
  • Тип елементу:Публікація,
    Генезис правової охорони миру та безпеки людства в Україні
    (Державний податковий університет, 2025) Чернецька, Олена Василівна; Чернецька, Олена
    Стаття присвячена дослідженню генезису правової охорони миру та безпеки людства в Україні. Актуальність теми зумовлена сучасними викликами міжнародного миру, зокрема збройною агресією проти України, що вимагає впровадження ефективних механізмів правового реагування на кримінальні правопорушення проти миру та безпеки людства. У статті здійснено аналіз історичного розвитку правових норм від радянських підходів до сучасного міжнародного кримінального права, зокрема інтеграції положень Римського статуту Міжнародного кримінального суду в національне законодавство. Визначено основні періоди розвитку правової охорони миру в Україні: радянський період, період становлення незалежності й сучасний період воєнної агресії та активної імплементації міжнародних стандартів. Розглянуто стан сучасного законодавства, що передбачає класифікацію кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також проблеми й недоліки його застосування. Встановлено, що серед основних проблем є неузгодженість національних норм із міжнародними стандартами, недостатньо чітке визначення складових окремих кримінальних правопорушень, а також потреба в посиленні міжнародного співробітництва для ефективного розслідування та судового розгляду. До перспектив удосконалення віднесено імплементацію нових положень міжнародного права, розвиток системи підготовки правоохоронних органів для роботи з міжнародними нормами, а також посилення співпраці з міжнародними судовими й правозахисними інституціями. У статті підкреслюється, що подальший розвиток правової охорони миру та безпеки людства в Україні потребує комплексного міждисциплінарного й міжнародного підходу, що сприятиме ефективному захисту національних і міжнародних інтересів та інтеграції України в світовий правовий простір.