Перегляд за Автор "Dreshpak V."
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Результатів на сторінці
Налаштування сортування
- ДокументCommunication Strategies of the Media Elite(Revista de Cercetare si Interventie Sociala, 2024) Bessarab A.O.; Zykun Nataliia Ivanivna; Kvasnytsia О.; Dreshpak V.; Volynets G.; Rohova T.; Бессараб А. О.; Зикун Наталія Іванівна; Квасниця О.; Дрешпак В.; Волинець Г.; Рогова Т.The article examines the role and infl uence of the media elite in shaping communication strategies, political communications, and the editorial policies of corporate publishing. Given the current changes in the global media landscape, this research is highly relevant. This paper aims to identify the main characteristics and functions of the media elite, defi ne the content and structure of ideas about media elites and their communication policy. The study employs an integrated approach, utilizing descriptive, analytical, and synthetic methods to present the theoretical and methodological framework. It also applies an interdisciplinary research method to examine specifi c features of media elites and their communication strategies. Analysis of statistical data was used to determine the popularity and frequency of use of various sources of information, as well as to assess the level of trust in the media elite among society. A semantic and stylistic method is employed to illustrate language resource utilization in media texts. The research establishes that media elites’ structure and ideological guidelines signifi cantly impact the style of political communications, communication strategies in the media, and the type, content, and meaning of contemporary media texts. The fi ndings emphasize the evolving nature of media elite communication strategies in response to various factors, including technological advancements, socio-political shifts, and cultural changes. This underscores the importance of further exploration of their roles in transitional democracies and regions facing media challenges. This research provides a foundation for understanding how media elites align with other infl uential groups, their perspectives on national interests, and the potential implications for democratic processes. У статті розглядається роль і вплив медіа-еліти на формування комунікаційних стратегій, політичних комунікацій та редакційну політику корпоративних видань. З огляду на сучасні зміни в глобальному медіа-ландшафті, це дослідження є надзвичайно актуальним. Мета роботи - визначити основні характеристики та функції медіаеліти, зміст і структуру уявлень про медіаеліту та її комунікаційну політику, з'ясувати зміст та структуру уявлень про медіаеліту. У дослідженні застосовано комплексний підхід із використанням описового, аналітичного та синтетичного методів для представлення теоретико-методологічної бази. Також застосовано міждисциплінарний метод дослідження для вивчення особливостей медіа-еліт та їхніх комунікаційних стратегій. Аналіз статистичних даних використано для визначення популярності та частоти використання різних джерел інформації, а також для оцінки рівня довіри до медіа-еліти в суспільстві. Семантико-стилістичний метод використано для ілюстрації використання мовних ресурсів у медіатекстах. Дослідження показало, що структура та ідеологічні настанови медіа-еліт суттєво впливають на стиль політичних комунікацій, комунікаційні стратегії в медіа, а також на тип, зміст і значення сучасних медіа-текстів. Результати дослідження підкреслюють еволюційний характер комунікаційних стратегій медіа-еліт у відповідь на різні чинники, зокрема технологічний прогрес, соціально-політичні зрушення та культурні зміни. Результати дослідження підкреслюють еволюційний характер комунікативних стратегій медіа-еліт, які реагують на різні чинники, зокрема технологічний прогрес, соціально-політичні зрушення та культурні зміни. Це підкреслює важливість подальшого вивчення їхньої ролі в перехідних демократіях та регіонах, що стикаються з медіа-викликами. Це дослідження створює основу для розуміння того, як медіаеліти узгоджуються з іншими впливовими групами, їхніх поглядів на національні інтереси та потенційних наслідків для демократичних процесів.