Управління людським капіталом в умовах війни

Abstract

Стаття присвячена вивченню теоретичних та практичних аспектів управління людським капіталом під час війни. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю перегляду підходів до управління людським капіталом у зв’язку зі зміною його характеристик, умов формування, розвитку та збереження, що спричинено вторгненням російських військ на територію України. Мета статті – визначити пріоритетні напрями дій держави та бізнесу, спрямовані на підвищення ефективності управління людським капіталом в умовах війни. Для досягнення поставленої мети визначено поняття «управління людським капіталом» та його основні напрями, проаналізовано втрати людського капіталу під час війни, окреслено несприятливі умови для його формування, розвитку та збереження та на основі цього виокремлено нові підходи до управління капіталом та пріоритетні заходи держави та бізнесу, спрямовані на підвищення його ефективності. В процесі дослідження використані методи аналізу, синтезу, порівняння, індукції та дедукції. За результатами дослідження встановлено, що управління людським капіталом – це цілеспрямований управлінський вплив на суб'єкт управління (працівника), з метою розвитку об'єкта управління: професійних навичок, знань, компетенцій,мотивації, фізичних здібностей, соціально-психологічних відносин та інших елементів людського капіталу. В зв’язку з російським вторгненням перед роботодавцями постали нові виклики щодо управління людським капіталом, пов’язані як зі значними його втратами, так і з несприятливими умовами для його формування, розвитку та збереження. Для підвищення ефективності управління людським капіталом визначено пріоритетні напрями дій держави та бізнесу, зокрема: лібералізація податкового та трудового законодавства, підтримка українських компаній і людей, які повертаються з-за кордону та внутрішньо-переміщених осіб, реформування освіти, сприяння розвитку цифрової культури, повернення та утримання талантів, забезпечення добробуту працівників компаній, забезпечення гнучкості бізнес-процесів та трансформація бізнес-діяльності. Практичне значення дослідження полягає в можливості використовувати отримані результати українськими компаніями, які працюють в умовах війни.

The article is devoted to the study of theoretical and practical aspects of human capital management during the war. The relevance of the study is due to the need to revise approaches to human capital management due to changes in its characteristics, conditions of formation, development and preservation caused by the invasion of Russian troops on the territory of Ukraine. The aim of the article is to determine the priority areas of state and business actions aimed at improving the effectiveness of human capital management in conditions of war. To achieve the goal, the concept of "human capital management" and its main directions were defined, the losses of human capital during the war were analyzed, unfavorable conditions for its formation, development and preservation were determined, and on this basis new approaches to capital management and priority measures of state and business aimed at improving its efficiency were determined In the course of the study methods of analysis, synthesis, comparison, induction and deduction were used. According to the results of the study it was established that human capital management is a purposeful managerial influence on the subject of management (employee), with the purpose of development of the object of management: professional skills, knowledge, competences, motivation, physical abilities, social and psychological relations and other elements of human capital In connection with Russian invasion new challenges in human capital management, connected both with considerable its losses and unfavorable conditions, have appeared before employers To improve the efficiency of human capital management priority areas of government and business were identified, in particular: the liberalization of tax and labor legislation, support for Ukrainian companies and people returning from abroad and internally displaced persons, reforming education, promoting digital culture, the return and maintenance of talent, ensuring the welfare of employees of companies, providing flexibility in business processes and transformation of business activities. The practical significance of the study lies in the possibility of using the results obtained by Ukrainian companies operating in a war environment