Women’s audio narratives in the formation of patriotic discourse during war

Abstract

The purpose of the study is a comprehensive understanding of the role of women's audio narratives in the formation of the patriotic discourse of Ukraine during the full-scale war. Research methodology. An interdisciplinary approach was applied, combining media studies, gen der and cultural analysis. Methods of qualitative content analysis and thematic coding of the issues of the nationwide radio marathon, the programs of «Radio Culture», «Public Radio», as well as independ ent podcast projects («Veteranka», «Veteran Hub», regional initiatives, etc.) were used. The methodol ogy is complemented by descriptive-analytical and comparative analysis, elements of discourse analysis and memory studies. The results. It was found that women's voices on audio platforms perform a dual function: they document the experience of war from the first person, embedding it in collective memory; they consoli date the community through affective modes of sound (grief, concern, anger, irony), which make patriotic discourse more empathetic and convincing. Audio formats highlight the full range of women's roles – from fighters and medics to community leaders and military partners, normalizing their professional sub jectivity. «Radiotherapeutic» programs with psychological support strengthen audience resilience and community unity. The novelty. For the first time, the female voice is systematically interpreted as an affective media resource of patriotic discourse, which shifts the emphasis from «national-masculine» storytelling to the polyphony of gendered polyphony. An analytical framework is proposed that combines the discourse of resistance, emotional modes of sound, and practices of audio documentation of war. Practical meaning. The results are useful for radio and podcast editorial offices that develop popu lation support programs, as well as for educational and communication strategies of state and public institutions.У статті комплексно осмислено роль жіночих аудіонаративів у формуванні патріотичного дискурсу України в умовах повномасштабної російсько-української війни. Мета дослідження ‒ комплексне осмислення ролі жіночих аудіонаративів у формуванні патріотичного дискурсу України під час повномасштабної війни. Методологія дослідження. Застосовано міждисциплінарний підхід, що поєднує медіазнавчий, гендерний і культурологічний аналіз. Використано методи якісного контент-аналізу й тематичного кодування випусків загальнонаціонального радіомарафону, програм «Радіо Культура», «Громадського радіо», а також незалежних подкаст-проєктів («Veteranka», «Veteran Hub», регіональних ініціатив тощо). Доповнюють методику описово-аналітичний та порівняльний аналіз, елементи дискурс-аналізу й студій пам’яті. Результати. Виявлено, що жіночі голоси на аудіоплатформах виконують подвійну функцію: документують досвід війни від першої особи, вбудовуючи його в колективну пам’ять; консолі дують спільноту через афективні режими звучання (горювання, турбота, гнів, іронія), які роблять патріотичний дискурс емпатичнішим і переконливішим. Аудіоформати висвітлюють повний спектр ролей жінок – від бійчинь і медикинь до лідерок громад і партнерок військових, нормалізують їхню професійну суб’єктність. «Радіотерапевтичні» програми з психологічною підтримкою зміцнюють стійкість аудиторії та єдність громади. Новизна. Уперше системно інтерпретовано жіночий голос як афективний медіаресурс патріотичного дискурсу, що зміщує наголос від «національно-маскулінного» сторітелінгу до поліфонії гедерного багатоголосся. Запропоновано аналітичну рамку, яка поєднує дискурс опору, емоційні режими звучання та практики аудіодокументування війни. Практичне значення. Результати корисні для редакцій радіо й подкастів, які розробляють програми підтримки населення, а також для освітніх і комунікаційних стратегій державних та громадських інституцій.