Виклики гармонізації адміністративно – правового регулювання і попередження банкрутства і відновлення платоспроможності в ЄС: уроки для України

Abstract

Стаття присвячена аналізу питання Пропозиції від 07 грудня 2022 року щодо вдосконалення процедур, які були встановленні нововведеною у 2019 році Директивою 2019/1023 про превентивну реструктуризацію у разі ситуації неплатоспроможності (банкрутства), яка зазнала ускладнень фрагментованого і негармонійного застосування багатьма країнами ЄС. Пропозиція залишається на столі політичного керівництва ЄС. Оцінка впливу, що супроводжує запропоновану Директиву, висвітлила значні варіації в законодавстві держав-членів про неплатоспроможність, що створює значну перешкоду для створення Союзу ринку капіталу (СРК) та банківської співпраці. Для досягненні мети гармонізації законодавства ЄС щодо законодавства про неплатоспроможність покладається відповідальність на держави-члени відповідальність за розробку уніфікованих національних рамок неплатоспроможності, які наразі залишаються фрагментованими по всьому ЄС, наразі спостерігається відсутність відчутного прогресу.

The article is devoted to the analysis of the issue of the Proposal of December 07, 2022 to improve the procedures established by Directive 2019/1023 on preventive restructuring in the event of insolvency (bankruptcy) introduced in 2019, which has undergone complications of fragmented and inharmonious application by many EU countries. The proposal remains on the table of the EU's political leadership. The impact assessment accompanying the proposed Directive highlighted significant variations in Member States' insolvency laws, which poses a significant obstacle to the establishment of the Capital Market Union (CRB) and banking cooperation. In order to achieve the goal of harmonization of EU insolvency law legislation, Member States are responsible for developing uniform national insolvency frameworks, which currently remain fragmented across the EU and there is currently no tangible progress.