Викривач у системі запобігання корупції

Abstract

У тезі розглядається становлення інституту викривача у вітчизняній системі запобігання корупції. Наголошується, що поняття «викривач» відносно недавно увійшло до українського законодавства в рамках імплементації міжнародних стандартів і найкращих світових практик у сфері протидії корупції. Автор аналізує зміни до Закону України «Про запобігання корупції», які з 2020 року розширили повноваження НАЗК щодо забезпечення прав викривачів та запровадили додаткові гарантії їхнього захисту. Водночас підкреслюється наявність термінологічної колізії, оскільки законодавець визначає викривача по-різному у Кримінальному процесуальному кодексі та у спеціальному антикорупційному законі. У тезі здійснюється порівняльний аналіз цих визначень та їх впливу на практику застосування законодавства.

The thesis explores the development of the whistleblower institution within Ukraine’s anti-corruption system. It emphasizes that the term “whistleblower” was introduced into Ukrainian legislation relatively recently as part of the implementation of international standards and global best practices in combating corruption. The author examines amendments to the Law of Ukraine “On Prevention of Corruption,” which, since 2020, expanded the powers of the National Agency on Corruption Prevention regarding the protection of whistleblowers and introduced new guarantees for their rights. At the same time, the paper highlights the terminological inconsistency arising from the coexistence of two different legal definitions of a whistleblower in the Criminal Procedure Code and the anti-corruption law. A comparative analysis of these definitions is provided, along with an assessment of their implications for law-enforcement and administrative practice.