Сучасні виклики у розслідуванні кіберзлочинів: кримінально-правові та процесуальні аспекти

Abstract

У статті досліджено правовий аналіз сучасних тенденцій розвитку кіберзлочинності та визначено основні проблеми, що виникають при її кримінально правовому переслідуванні. Розглянуто основні типи кіберзлочинів, аспекти виявлення, реєстрації та дослідження цифрових доказів, а також труднощі, пов’язані з ідентифікацією осіб, які їх вчинили. Акцентовано увагу на необхідності удосконалення чинного законодавства у сфері кібербезпеки, узгодження національних правових норм із міжнародними стандартами та підсилення міжнародного співробітництва у протидії кіберзлочинності. Сформульовано практичні рекомендації, спрямованих на підвищення ефективної діяльності правоохоронних органів у виявленні, розслідуванні та запобіганні кримінальних правопорушень, здійсненим з використанням інформаційно комунікаційних технологій. Актуальність дослідження кіберзлочинності зумовлена низкою факторів, а саме: кіберзлочини мають транснаціональний характер; кіберзлочинці використовують сучасні технології для приховування своєї ідентичності, шифрування даних, анонімізації онлайн-активності; наслідки кіберзлочинів можуть бути катастрофічними не лише для окремих громадян або підприємств, але й для держави в цілому, адже ураження інформаційних систем критичної інфраструктури може паралізувати енергетичні, транспортні, фінансові та державні процеси Дослідження викладене в статті необхідне для формування ефективної системи захисту інформаційних ресурсів, підвищення безпеки суспільства, захисту прав і свобод громадян, а також забезпечення належного рівня правової та технічної підготовки фахівців у сфері кримінального правосуддя та кібербезпеки. Саме тому дослідження кіберзлочинності, дає змогу оцінити наступні кроки правопорушників та запобігти вчиненню новим кіберзлочинам, а також дасть змогу формувати пропозиції щодо вдосконалення законодавства та підготовки методичних рекомендацій для фахівців у даній сфері.

The article examines legal and procedural issues related to the investigation and prosecution of cybercrimes in the context of intensive digitalization and technological change. It emphasizes that the spread of information and communication technologies has changed the structure of criminal behavior in cyberspace, creating new threats and significantly complicating the work of law enforcement agencies at all stages of criminal proceedings. The study analyzes the main manifestations of cybercrime, including unauthorized interference with information systems, illegal modification or destruction of digital data, technologically mediated fraud, and cyberattacks targeting critical infrastructure, with an emphasis on their cross-border nature, covert nature, and high level of adaptability to technological innovations. Particular attention is paid to procedural difficulties related to the identification, collection, preservation, verification, and legal assessment of digital evidence, in particular with regard to ensuring its reliability, integrity, authenticity, and proper documentation in the chain of custody. The article also addresses the problem of identifying offenders who actively use encryption, anonymization services, decentralized networks, and transnational digital platforms to mask their activities and avoid criminal liability. It justifies the need to update national legislation in the field of cybersecurity, including the revision of criminal procedure rules to take into account technological progress and bring domestic legal regulation into line with international legal instruments and standards. Significant emphasis is placed on the role of international cooperation, operational coordination, and information exchange between competent authorities as integral elements of effective cybercrime prevention. Based on the analysis, the article formulates practical recommendations aimed at strengthening institutional resilience, improving the professional competence of investigators, improving interagency cooperation, and developing preventive legal mechanisms capable of countering new cyber threats in a sustainable and forward-looking manner.