Використання штучного інтелекту у розслідуванні воєнних злочинів: проблеми впровадження та перспективи вирішення

Abstract

У статті проаналізовано необхідність використання штучного інтелекту у слідчій діяльності на сучасному етапі розвитку української державності. Зроблено висновок, що традиційні методи криміналістики, попри свою ефективність, виявляються недостатніми в умовах обробки величезних масивів інформації, що включають фото- та відеоматеріали, супутникові знімки, показання свідків, цифрові комунікації та дані з відкритих джерел. У цьому контексті застосування технологій штучного інтелекту набуває особливої актуальності. Основними напрямами використання технологій ШІ при розслідуванні воєнних злочинів в Україні є: аналіз супутникових знімків - автоматичне виявлення руйнувань, змін ландшафту та переміщень техніки за допомогою моделей комп’ютерного зору; розпізнавання техніки і слідів обстрілів -ідентифікація та трасування військових об’єктів на фото й відео завдяки алгоритмам детекції та трекінгу; верифікація аудіовізуальних матеріалів - встановлення автентичності, часу та місця зйомки, виявлення маніпуляцій (зокрема deepfake); OSINT та аналіз соціальних мереж - збір і класифікація публічних даних для побудови хронології подій та геолокації доказів; обробка свідчень і документів - застосування NLP для структурування текстів, виділення ключових фактів і виявлення суперечностей; соціально-мережевий аналіз - виявлення зв’язків між підозрюваними, реконструкція командних структур і логістичних маршрутів. Доведено, що проблеми використання штучного інтелекту у роботі слідчого охоплюють як технічний, так і правовий та етичний виміри. Для їх подолання необхідним є: розроблення спеціального законодавства в Україні щодо використання ШІ у кримінальному процесі, створення методик перевірки достовірності цифрових доказів, посилення кадрової та технічної спроможності органів досудового розслідування, гармонізація національної практики з міжнародними стандартами доказування.The article analyzes the necessity of applying artificial intelligence (AI) in investigative activities at the current stage of the development of the Ukrainian state. It is concluded that traditional methods of criminalistics, despite their effectiveness, prove insufficient when processing vast amounts of information, including photo and video materials, satellite imagery, witness testimonies, digital communications, and open-source data. In this context, the application of AI technologies becomes particularly relevant. The main directions of AI use in investigating war crimes in Ukraine are as follows: satellite imagery analysis - automated detection of destruction, landscape changes, and equipment movements using computer vision models; recognition of military equipment and traces of attacks - identification and tracking of military objects in photos and videos through detection and tracking algorithms; verification of audiovisual materials - establishing authenticity, time, and location of recording, as well as detecting manipulations (including deepfakes); OSINT and social media analysis - collection and classification of public data for building event chronologies and geolocating evidence; processing of testimonies and documents - application of NLP for text structuring, extraction of key facts, and identification ofinconsistencies; social network analysis - identification of connections between suspects, reconstruction of command structures, and mapping of logistical routes. It has been demonstrated that the challenges of using artificial intelligence in investigative practice include technical, legal, and ethical dimensions. To overcome these challenges, it is necessary to develop special legislation in Ukraine regarding the use of AI in criminal proceedings, create methodologies for verifying the authenticity of digital evidence, strengthen the human and technical capacity of pre-trial investigation bodies, and harmonize national practice with international standards of evidence.