Середньовічний шлюб у гендерному вимірі: жінка і сім’я згідно з приписами канонічного права

Abstract

Стаття присвячена дослідженню суттєвих характеристик середньовічних шлюбних правовідносин, гендерного складника шлюбного права, соціального та правового стану середньовічної жінки відповідно до системи канонічного шлюбного права, що затвердилося в Західній Європі упродовж XII-XIV століть. Шлюб був основою середньовічної соціальної, економічної та політичної організації. Світська влада протягом Середніх віків ніколи не припиняла спроб контролювати певні аспекти шлюбного права (насамперед матеріальні). Завдяки визнанню шлюбу таїнством саме церковна влада визначала його законність, а юрисдикційна компетенція церкви в шлюбних питаннях поступово розширювалася. В статті проаналізовано передумови вступу в шлюб, що, на думку каноністів, є шлюбом, хто може брати участь у ньому, як повинно відбуватися одруження, за яких обставин можливі розлучення і повторний шлюб. Констатовано, що церковні трибунали здійснювали юрисдикцію щодо укладання та припинення шлюбу, законності дітей, усіх видів сексуальної поведінки. Зазначено, що канонічні суди також мали кримінальну юрисдикцію щодо всіх видів позашлюбної сексуальної поведінки. Блуд, перелюб, двоєженство, зґвалтування, кровозмішення, проституція та содомія підлягали церковним покаранням і належали до компетенції церковних судів.

The article is devoted to the study of the essential characteristics of medieval marital relations, the gender component of marriage law, the social and legal status of medieval women in accordance with the system of canonical marriage law, which was established in Western Europe during the 12th-14th centuries. Marriage was the basis of medieval social, economic and political organization. Secular authorities throughout the Middle Ages never stopped trying to control certain aspects of marriage law (primarily material). Due to the recognition of marriage as a sacrament, it was the church authorities who determined its legality, and the jurisdictional competence of the church in marriage matters gradually expanded. The article analyzes the prerequisites for marriage, what, according to canonists, is marriage, who can participate in it, how marriage should take place, under what circumstances divorce and remarriage are possible. It is stated that church tribunals exercised jurisdiction over the conclusion and termination of marriage, the legitimacy of children, and all types of sexual behavior. It is noted that canonical courts also had criminal jurisdiction over all types of extramarital sexual behavior. Fornication, adultery, bigamy, rape, incest, prostitution, and sodomy were subject to ecclesiastical punishment and fell within the jurisdiction of ecclesiastical courts.