Categorial Semantic Contours Semi–Phraseologized Sentences

Abstract

The article is devoted to the analysis of the categorical meanings of the semi–phraseologized sentences and characterisation of their semantic types. The study is based on the interpretation of semi–phraseologized sentences as colloquial syntactic constructions not only in Ukrainian but also in other languages. The categorical meanings of the semi– phraseological sentences “affirmation”, “negation”, “asessment” and “expression of will” make it possible to distinguish certain semantic types of semi–phraseologized sentences with corresponding categorical meanings. The classification feature is the phraseosyntactic meaning fixed to a stable structural scheme. The phrase–syntactic meaning forms the content of the phrase scheme components: morphological expression of permanent and variable components. Semi– phraseologized sentences with the categorical meaning of “affirmation” formed three semantic types: 1) with the actual affirmation meaning; 2) with the meaning of categorical affirmation; 3) with the meaning of conditional affirmation. Semi–phraseologized sentences have two manifestations of the categorical meaning of “negation”: 1) with actual nega tion; 2) with categorical negation. Semi–phraseologized sentences with categorical meaning of the “assessment” formed the two semantic types: with undifferentiated assessment and with negative assessment. Semi–phraseologized sentences with categorical meaning of the “expression of will” do not form semantic types due to the chaotic selection components of the colloquial type of phrase schemes.The proposed algorithm will help to organize specific non–segmented syntactic constructions in the syntax oral speech of speakers of different linguistic cultures.

Стаття присвячена аналізу категоріальних значень напівфразеологізованих речень та характеристиці їх семантичних типів. В основу дослідження покладено тлумачення напівфразеологізованих речень як розмовних синтаксичних конструкцій не лише української, а й інших мов. Категоріальні значення напівфразеологізованих речень «ствердження», «заперечення», «оцінка» та «волевиявлення» дають змогу виділити окремі семантичні типи напівфразеологізованих речень із відповідними категоріальними значеннями. Класифікаційною ознакою є фразеосинтаксичне значення, закріплене за стійкою структурною схемою. Фразеосинтаксичне значення формує зміст компонентів схеми словосполучення: морфологічне вираження постійних і змінних компонентів. Напівфразеологізовані речення з категоріальним значенням «ствердження» утворили три семантичні типи: 1) із власне стверджувальним значенням; 2) зі значенням категоричного ствердження; 3) зі значенням умовного ствердження. Напівфразеологізовані речення мають два вияви категоріального значення «заперечення»: 1) з актуальним запереченням; 2) з категоричним запереченням. Напівфразеологізовані речення з категоричним значенням «оцінки» сформували два семантичні типи: з недиференційованою оцінкою та з негативною оцінкою. Напівфразеологізовані речення з категоріальним значенням «волевиявлення» не утворюють семантичних типів через хаотичний відбір компонентів розмовного типу схем фраз. Запропонований алгоритм допоможе впорядкувати специфічні несегментовані синтаксичні конструкції в синтаксисі усного мовлення носіїв різних лінгвокультур.