Правове регулювання запобігання забрудненню морського середовища із суден та роль інспекційних органів

Abstract

Дослідження присвячено теоретико-правовому обґрунтуванню та розробці практичних пропозицій щодо модернізації юридичних механізмів запобігання забрудненню морських акваторій із суден у процесі гармонізації вітчизняного законодавства із міжнародно-правовими нормами та стандартами Європейського Союзу. У результаті розвідки здійснено всебічний аналіз нормативно-правового регулювання забезпечення екологічної безпеки в морегосподарському комплексі України та виявлено, що ключовим бар’єром на шляху реалізації міжнародних зобов’язань є інституційна неузгодженість повноважень між органами контролю й портовими адміністраціями. Встановлено наявність суттєвих розривів між інспекційними процедурами та судовими стандартами доказування вини, що призводить до визнання первинних матеріалів перевірок недопустимими доказами під час судового розгляду чи кримінального провадження.

This study is devoted to the theoretical and legal justification and the development of practical proposals for modernizing the legal mechanisms for preventing pollution of marine waters from ships as part of the process of harmonizing domestic legislation with international legal norms and European Union standards. As a result of the research, a comprehensive analysis of the regulatory framework for ensuring environmental safety in Ukraine’s maritime sector was conducted, revealing that the key barrier to fulfilling international obligations is the institutional lack of coordination of powers between regulatory authorities and port administrations. Significant gaps were identified between inspection procedures and judicial standards of proof of guilt, which leads to the exclusion of primary inspection materials as inadmissible evidence during court proceedings or criminal investigations.