Санкційна політика Євросоюзу як протидія масмедіа країни-агресора

Abstract

Публікація присвячена визначенню особливостей впливу та рівня ефективності сучасних санкційних обмежувальних заходів, спрямованих проти розповсюдження пропагандистських наративів масмедіа РФ, як країни-агресора. З початком повномасштабного збройного вторгнення РФ в Україну 24 лютого 2022 року Європейський союз значною мірою активізував введення обмежувальних заходів проти країни-агресора. В ролі фігурантів під санкційним тиском опинилися і російські масмедіа, як злочинний інструмент загарбницької зовнішньої політики керівництва РФ. З початком повномасштабного вторгнення з рекламного ринку РФ пішли майже 1150 зарубіжних компаній, а в цьому сегменті частка бюджетів компаній-резидентів країн, що виступають проти російської війни в Україні, складав тільки в пресі 28 відсотків, що в абсолютних цифрах перевищує 2,6 млрд руб. Ускладнилося становище і на ринку інтернет-реклами, головним фактором чого стала зупинку інвестицій західними рекламодавцями (про це заявили PepsiCo, Procter&Gamble, L'Oreal Groupe та багато інших брендів). Також санкційний тиск чинить і негативно впливає на діяльність усіх підприємств, пов'язаних з виданням та розповсюдженням друкованої продукції. На це спрямована заборона Радою ЄС експорту до РФ фактично всіх фарб для друку, крейдованого паперу, а також поліграфічного обладнання. Більшість позицій з переліку в РФ не виробляється зовсім, а замінити їх на китайські чи індійські аналоги виявилося значно дорожче (до 80 відсотків). Дефіцит, що утворився таким чином, послужив поштовхом для зростання вартості поліграфічних послуг до чого редакції, здебільше й так дотаційні, виявилися не готові. В ситуації, що склалася внаслідок санкцій, російські масмедіа чекають від влади обнуління податку на прибуток та зниження податку на додану вартість, звертаються до неї за пільговим кредитуванням, за субсидіями на фонд оплати праці, за пом’якшенням у регулюванні реклами алкоголю та тютюну. Влада, щоб зберегти підконтрольні ЗМІ як складову механізму реалізації своєї внутрішньої та зовнішньої політики, змушена йти назустріч цим проханням-випрошуванням, використовуючи бюджетні можливості. В умовах поступового посилення санкційного тиску, скорочення рекламних доходів, подорожчання інформаційних та поліграфічних послуг, дефіциту рекламних інструментів медіасфера РФ потребує все більших асигнувань з бюджету. Бюджету, який сьогодні потерпає від щоденних витрат на війну і вирішення багатьох інших проблем, пов’язаних з агресивними діями керівництва Росії. Саме це й визначає ефективність санкційної політики ЄС.The publication is devoted to determining the specifics of the impact and level of effectiveness of modern sanctions and restrictive measures aimed at combating the spread of propaganda narratives of the Russian media as an aggressor country. With the beginning of the Russian Federation's full-scale armed invasion of Ukraine on February 24, 2022, the European Union significantly intensified the introduction of restrictive measures against the aggressor country. Russian mass media, as a criminal instrument of the aggressive foreign policy of the Russian Federation, also found themselves under sanctions pressure. With the beginning of the full-scale invasion, almost 1,150 foreign companies left the Russian advertising market, and in this segment, the share of budgets of companies resident in countries opposing the Russian war in Ukraine was 28 percent in the press alone, which in absolute terms exceeds 2.6 billion rubles. The situation in the online advertising market has also become more complicated, the main factor of which was the suspension of investments by Western advertisers (this was announced by PepsiCo, Procter & Gamble, L'Oreal Groupe and many other brands). Also, sanctions pressure exerts and negatively affects the activities of all enterprises related to the publication and distribution of printed products. The EU Council's ban on the export to the Russian Federation of virtually all printing inks, coated paper, and printing equipment is aimed at this. Most of the items on the list are not produced in the Russian Federation at all, and replacing them with Chinese or Indian analogues turned out to be much more expensive (up to 80 percent). The deficit that arose in this way served as an impetus for the increase in the cost of printing services, for which the editorial offices, mostly subsidized, were not ready. In the situation that has developed as a result of sanctions, Russian mass media expect the authorities to zero out income tax and reduce value-added tax, and are turning to them for preferential lending, subsidies for the payroll fund, and relaxation in the regulation of alcohol and tobacco advertising. In order to preserve the controlled media as a component of the mechanism for implementing its domestic and foreign policies, the authorities are forced to meet these requests and beg, using budgetary opportunities. In the context of gradually increasing sanctions pressure, reduced advertising revenues, rising prices for information and printing services, and a shortage of advertising tools, the Russian media sphere requires ever greater budget allocations. A budget that today suffers from daily war expenses and solving many other problems related to the aggressive actions of the Russian leadership. This is what determines the effectiveness of the EU sanctions policy.