Реформування інституту конституційної скарги в Україні: між нормативною та повною моделями

Abstract

У статті здійснено аналіз інституту конституційної скарги в Україні як одного з ключових механізмів захисту прав і свобод людини та інструменту забезпечення верховенства права. Обґрунтовано актуальність дослідження з огляду на наявність наукових дискусій щодо ефективності чинної моделі конституційної скарги та перспектив її реформування. Визначено, що інститут конституційної скарги відіграє важливу роль у розвитку конституційної юстиції та підвищенні ролі Конституційного Суду України у системі органів державної влади. Проаналізовано основні підходи до розуміння моделей конституційної скарги, зокрема нормативної (часткової) та повної, а також здійснено їх порівняльну характеристику. Встановлено, що чинна модель конституційної скарги в Україні має обмежений характер, оскільки передбачає можливість оскарження лише законів (їх окремих положень), що звужує потенціал конституційного контролю та знижує ефективність судового захисту прав особи. Виявлено ключові проблеми функціонування інституту конституційної скарги, серед яких: відсутність дієвого механізму виконання рішень Конституційного Суду України, обмеженість відновлення порушених прав, недосконалість процедур допуску скарг, а також звужене коло об’єктів оскарження. Окрему увагу приділено аналізу аргументів прихильників розширення моделі конституційної скарги, які обґрунтовують доцільність запровадження повної моделі як більш ефективного засобу захисту прав і свобод людини. Разом з тим, доведено, що впровадження повної моделі пов’язане з певними ризиками, зокрема можливим порушенням балансу між конституційною та загальною юрисдикцією, а також виникненням інституційних конфліктів. Зроблено висновок про необхідність поетапного реформування інституту конституційної скарги з урахуванням як національних особливостей правової системи, так й європейського досвіду.

The article provides an analysis of the institute of constitutional complaint in Ukraine as a key mechanism for the protection of human rights and freedoms and as an important instrument for ensuring the rule of law. The relevance of the study is substantiated by ongoing academic debates regarding the effectiveness of the current model of constitutional complaint and the prospects for its reform. It is established that the institute of constitutional complaint plays a significant role in the development of constitutional justice and in strengthening the position of the Constitutional Court of Ukraine within the system of state authorities. The main approaches to understanding the models of constitutional complaint, in particular the normative (partial) and comprehensive models, are analyzed and compared. It is determined that the current Ukrainian model of constitutional complaint is limited in nature, as it allows for challenging only laws (or their provisions), which narrows the scope of constitutional control and reduces the effectiveness of judicial protection of individual rights. The study identifies key problems in the functioning of the constitutional complaint mechanism, including the lack of an effective system for enforcing decisions of the Constitutional Court of Ukraine, limited possibilities for restoring violated rights, procedural shortcomings in the admissibility of complaints, and a restricted range of objects subject to constitutional review. Special attention is paid to the arguments in favor of expanding the model of constitutional complaint, particularly the introduction of a comprehensive model that would provide more effective protection of human rights and freedoms. At the same time, it is argued that the implementation of a comprehensive constitutional complaint model may involve certain risks, including a potential imbalance between constitutional and general jurisdiction, as well as the emergence of institutional conflicts. The article concludes that the reform of the constitutional complaint institute should be gradual and balanced, taking into account both national legal specificities and European experience.