Право на мир: сучасне розуміння та нові виклики

Abstract

У сучасному світі, який швидко змінюється, поняття «право на мир» набуває нового значення, еволюціонуючи у відповідь на глобальні виклики, такі як кліматичні зміни, кібербезпека та пандемії. Зміна характеру конфліктів, глобалізація та зростання ролі недержавних суб’єктів вимагають переосмислення традиційних підходів до забезпечення миру. Аналіз еволюції тлумачення права на мир є ключовим для розуміння сучасних тенденцій у міжнародних відносинах. Метою цього дослідження є оцінка адаптації міжнародного права до нових форм конфліктів та викликів у контексті забезпечення права на мир, аналіз юридичних аспектів російської агресії, зокрема порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини, а також оцінка реакції міжнародного співтовариства з точки зору міжнародного права. У дослідженні використано комплексний підхід, що охоплює аналіз міжнародно-правових норм, міжнародних судових рішень, документів міжнародних організацій та наукових праць. Застосовано методи системного аналізу, порівняльного правознавства та міждисциплінарного підходу, що об’єднує знання з правознавства, політології, економіки та соціології.

In a rapidly changing modern world, the concept of the «right to peace» is taking on new significance, evolving in response to global challenges such as climate change, cybersecurity, and pandemics. The changing nature of conflicts, globalization, and the growing role of non state actors necessitate a rethinking of traditional approaches to peacebuilding. An analysis of the evolving interpretation of the right to peace is crucial for understanding contemporary trends in international relations. The purpose of this study is to assess the adaptation of international law to new forms of conflict and challenges in the context of ensuring the right to peace, to analyze the legal aspects of russian aggression, including violations of international humanitarian law and international human rights law, and to evaluate the reaction of the international community from the perspective of international law. The study employs a comprehensive approach that includes the analysis of international legal norms, international court decisions, documents of international organizations, and scholarly works. Methods of systems analysis, comparative law, and an interdisciplinary approach that integrates knowledge from law, political science, economics, and sociology are applied.