Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану збройною агресією: сучасні виклики та трансформаційні підходи

Abstract

У статті досліджено особливості цивільно-правової відповідальності за шкоду, завдану збройною агресією проти України, з урахуванням трансформації класичних деліктних конструкцій у воєнних умовах. Обґрунтовано, що масовий характер руйнувань, складність встановлення причинно-наслідкових зв’язків та ідентифікації належного відповідача зумовлюють необхідність формування спеціального режиму відшкодування шкоди. Проаналізовано нормативні засади визначення та класифікації воєнних збитків, положення Цивільного кодексу України, підзаконних актів щодо оцінки шкоди, а також міжнародні підходи до репараційної відповідальності держави-агресора. Акцентовано увагу на багатовимірному характері шкоди, що охоплює матеріальні, моральні та екологічні втрати. Встановлено, що чинні механізми цивільної відповідальності потребують адаптації шляхом запровадження презумпції відповідальності держави-агресора, спрощення доказування, цифровізації процедур фіксації та обліку збитків. Досліджено роль електронних реєстрів, платформ подання заяв та міжнародних компенсаційних механізмів у забезпеченні ефективного відшкодування. Обґрунтовано необхідність гармонізації національного законодавства з міжнародними стандартами відповідальності та створення комплексної системи компенсації шкоди в умовах воєнного стану. Запропоновано напрями вдосконалення правового регулювання цивільно-правової відповідальності, спрямовані на підвищення ефективності захисту порушених прав та забезпечення принципу повного відшкодування шкоди. Методологічну основу дослідження становлять системний, порівняльно-правовий та формально-юридичний методи, що дозволили виявити закономірності трансформації деліктних конструкцій у сфері воєнних правопорушень. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання для удосконалення національної системи відшкодування та інтеграції з міжнародним Реєстром збитків для України, а також для формування ефективних механізмів виконання рішень щодо компенсації шкоди.This article examines the specific features of civil liability for damages caused by armed aggression against Ukraine, focusing on the transformation of traditional tort law constructs under conditions of war. It is substantiated that large-scale destruction, difficulties in establishing causation, and identifying the proper defendant necessitate the development of a special legal regime for compensation of war-related damages. The study analyzes Ukrainian civil legislation, subordinate regulations on damage assessment, as well as international approaches to state responsibility and reparations. Attention is paid to the multidimensional nature of war damage, including property, non-property (moral), and environmental losses. It is demonstrated that existing civil liability mechanisms require adaptation through the introduction of a presumption of liability of the aggressor state, simplification of evidentiary standards, and digitalization of damage registration and verification procedures. The role of digital registries, electronic platforms, and international compensation mechanisms in ensuring effective redress is emphasized. The necessity of harmonizing national law with international standards and developing comprehensive compensation mechanisms is justified. Methodologically, the research is based on systemic, comparative legal, and formal legal approaches. The practical significance lies in proposals aimed at improving the effectiveness of civil liability mechanisms and ensuring full compensation for damages caused by armed aggression. In addition, the study highlights the importance of improving judicial procedures for cases related to war damages, including the introduction of simplified proceedings and specialized jurisdiction mechanisms. Particular attention is given to the assessment of moral damages in wartime conditions, where psychological suffering caused by displacement, loss of relatives, and destruction of housing requires more flexible evaluation criteria. The article also considers the role of international cooperation in the establishment of compensation funds and mechanisms for the recovery of assets belonging to the aggressor state and its affiliates aimed at strengthening enforcement efficiency and transparency in compensation processes.