Доменні імена: до питання про визначення правового режиму нетипових цифрових об’єктів

Abstract

В статті автором запропоновано визначити доменні імена як окремий об’єкт цивільних прав із власним правовим режимом, що враховує їх технічні функції та роль у цифровому середовищі; розробити спеціальний порядок реєстрації, використання та захисту доменних імен; передбачити механізми захисту економічних інтересів власників доменів; гармонізувати національне законодавство з міжнародними стандартами та практикою ЄСПЛ; створити окремий інститут для нематеріальних цифрових активів, який включав би доменні імена та інші цифрові ідентифікатори, що сприятиме формуванню концептуальної моделі правового регулювання доменних імен, забезпечить їх ефективний обіг у цифровому середовищі та удосконалить цивільне законодавство з урахуванням особливостей цифрових активів.

The rapid development of digital technologies transforms the understanding of objects within civil legal relations, leading to the emergence of new atypical objects in cyberspace that go beyond the traditional classification of tangible and intangible goods. One of such objects is domain names, whose legal nature combines both technical and juridical components, making their normative definition particularly complex. Initially, domain names served as technical identifiers of Internet resources. Over time, however, they began to be used as means of individualization of participants in civil turnover, goods, and services, effectively becoming a digital analogue of trademarks, trade names, or brands. This evolution has generated new legal challenges, including cyber-squatting and infringements of intellectual property rights. Ukrainian legislation does not contain a clear definition of the legal status of domain names as objects of civil rights nor the mechanisms for protecting corresponding property interests, which creates regulatory gaps and complicates judicial practice. At the same time, domain names possess economic value, are transferable, and may be alienated, which substantiates the need for appropriate legal protection. In this context, the author proposes to recognize domain names as a separate object of civil rights with an autonomous legal regime that reflects their technical functions and role in the digital environment; to develop a special procedure for the registration, use, and protection of domain names; to introduce mechanisms for safeguarding the economic interests of domain holders; to harmonize national legislation with international standards and the case law of the ECtHR; and to establish a special legal framework for intangible digital assets that would encompass domain names and other digital identifiers. These steps will contribute to the formation of a conceptual model for the legal regulation of domain names, ensure their effective circulation in the digital ecosystem, and improve civil legislation in view of the characteristics of digital assets.