Імперативи оцінки ефективності надання адміністративних послуг як складова реформування системи публічного управління в Україні

Abstract

В статті представлено імперативи оцінки ефективності надання адміністративних послуг як ключової складової реформування системи публічного управління в Україні. Актуальність дослідження зумовлена поглибленням децентралізаційних процесів, цифровою трансформацією публічних сервісів, а також вимогами стандартів якості публічного управління, що потребують переходу від формальної оцінки якості до комплексного вимірювання ефективності. Метою статті є розробка методичних засад оцінки ефективності надання адміністративних послуг як складової реформування системи публічного управління в Україні. На засадах узагальнення наукових підходів до оцінювання адміністративних послуг та аналізу чинної нормативно-правової й стратегічної бази у сфері публічного управління й адміністративних сервісів, встановлено, що більшість наявних методик зосереджені на показниках якості та процедурної відповідності, тоді як питання ефективності, соціального впливу та довгострокових результатів залишаються недостатньо опрацьованими. Обґрунтовано наявність методичних прогалин, пов’язаних із фрагментарністю оціночних показників, відсутністю уніфікованої системи їх операціоналізації та обмеженим врахуванням цифрового виміру. Доведено доцільність використання теорії ефективності. Запропоновано під ефективністю надання адміністративних послуг розуміти інтегральну характеристику спроможності інституцій публічної влади забезпечувати своєчасне, доступне та економічно обґрунтоване надання адміністративних послуг із використанням належних організаційних, управлінських, цифрових механізмів, що сприяє досягненню очікуваних соціально-економічних результатів. Сформовано комплекс оціночних показників ефективності надання адміністративних послуг за п’ятьма блоками (критеріями): організаційна ефективність, доступність, якість, інституційна та управлінська спроможність, цифрова ефективність й інноваційність. Розроблено авторський підхід до формування інтегрального показника ефективності, що дозволяє забезпечити зіставленість результатів.

The article presents the imperatives for assessing the efficiency of administrative service delivery as a key component of reforming the public administration system in Ukraine. The relevance of the study is driven by the deepening of decentralization processes, the digital transformation of public services, and the requirements of public administration quality standards, which necessitate a shift from a formal assessment of service quality to a comprehensive measurement of efficiency. The purpose of the article is to develop methodological foundations for assessing the efficiency of administrative service delivery as a component of reforming the public administration system in Ukraine. Based on the generalization of scientific approaches to the assessment of administrative services and the analysis of the current regulatory, legal, and strategic framework in the field of public administration and administrative services, it is established that most existing methodologies focus on quality indicators and procedural compliance, while issues of efficiency, social impact, and long-term outcomes remain insufficiently elaborated. The presence of methodological gaps related to the fragmented nature of evaluation indicators, the absence of a unified system for their operationalization, and the limited consideration of the digital dimension is substantiated. The expediency of applying efficiency theory is proven. Efficiency of administrative service delivery is proposed to be understood as an integral characteristic of the capacity of public authorities to ensure timely, accessible, and economically justified provision of administrative services through appropriate organizational, managerial, and digital mechanisms, contributing to the achievement of expected socio-economic outcomes. A comprehensive system of efficiency indicators for administrative service delivery is developed across five blocks (criteria): organizational efficiency, accessibility, quality, institutional and managerial capacity, and digital efficiency and innovativeness. An authorial approach to constructing an integral efficiency indicator is proposed, which ensures the comparability of results.