Дія запобіжних заходів в умовах воєнного стану

Abstract

У статті досліджено особливості застосування запобіжних заходів в умовах воєнного стану, виняткову увагу приділено саме такому запобіжному заходу, як тримання під вартою. У період воєнного стану підлягає унормуванню процедура звільнення затриманої особи у зв’язку із закінченням максимальних строків обмеження свободи; недоставлянням затриманої особи у визначений термін до суб’єкта, який має вирішити питання про застосування запобіжного заходу. Акцентовано увагу на тому, що за відсутності нормативної вимоги «безпосередності» («щойності») затримання суб’єкти органів досудового розслідування в умовах воєнного стану зможуть затримувати підозрювану особу незалежно від пройденого часу після вчинення кримінального правопорушення. Не менш важливим, під час постановки проблеми є те, що для оптимального застосування заходів процесуального примусу до підозрюваних осіб необхідно привести процесуальні норми у відповідність до реальної обстановки на лінії фронту, врахувати також інтенсивність бойових дій та інших факторів. Для цього досліджено законодавство, позиції вчених та судову практику з такого питання та виокремлено критерії визначення та класифікації підстав застосування запобіжних заходів, зокрема запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 у зв’язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан на всій території України, строк дії якого продовжено. З моменту введення воєнного стану сфери застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні торкнулися вже чимало законодавчих змін, зокрема виникла гостра необхідність внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України), зокрема до глави 18 розділу ІІ «Запобіжні заходи, затримання особи» та розділу IX «Особливий режим досудового розслідування, судового розгляду в умовах воєнного стану». Не менш актуальним є питання співпраці з ворогом під час окупації: які обставини виключають кримінальну протиправність або ж запобіжні заходи, які відкориговані війною. У статті робиться загальний висновок про наявність проблем у сфері правого регулювання застосування даних превентивних заходів на практиці, які зі свого боку потребують визначення шляхів вирішення. The article examines the features of the application of preventive measures under martial law, with particular attention paid to such a preventive measure as detention. During martial law, the procedure for releasing a detained person is subject to normalization due to the expiration of the maximum terms of restriction of freedom; failure to deliver the detained person within the specified period to the entity that must decide on the application of a preventive measure. Attention is drawn to the fact that in the absence of a regulatory requirement of "immediacy" ("immediacy") of detention, subjects of pre-trial investigation bodies under martial law will be able to detain a suspect regardless of the time elapsed after the commission of a criminal offense. No less important when posing the problem is that for the optimal application of procedural coercion measures to suspects, it is necessary to bring procedural norms into line with the real situation on the front line, and also take into account the intensity of hostilities and other factors. To this end, the legislation, positions of scholars, and judicial practice on this issue were studied and the criteria for determining and classifying the grounds for applying preventive measures, in particular, preventive measures in the form of detention, were identified. On February 24, 2022, by Decree of the President of Ukraine No. 64/2022, martial law was introduced throughout the territory of Ukraine in connection with the military aggression of the Russian Federation against Ukraine, the term of which was extended. Since the introduction of martial law, the scope of application of preventive measures in criminal proceedings has been affected by many legislative changes, in particular, there has been an urgent need to amend the Criminal Procedure Code of Ukraine (hereinafter referred to as the CPC of Ukraine), in particular, Chapter 18 of Section II "Precautionary Measures, Detention of a Person" and Section IX "Special regime of pretrial investigation, trial in conditions of martial law." No less relevant is the issue of cooperation with the enemy during occupation: what circumstances exclude criminal illegality or preventive measures that have been adjusted by the war. The article makes a general conclusion about the existence of problems in the field of legal regulation of the application of these preventive measures in practice, which in turn require the identification of solutions.