Емоційний інтелект у формуванні лідерського потенціалу

Abstract

У роботі проаналізовано теоретичний аналіз досліджень теоретико-методологічних концепцій та підходів до вивчення феномена ЕІ у формуванні лідерського потенціалу працівників офісу. Проведено емпіричне дослідження, за допомогою спостереження, тестування, психодіагностичних методик, зокрема, методика «Діагностика рівня емоційного вигорання» за В.В. Бойко, дозволяє виявити фази рівня емоційного вигорання, ситуативної й особистісної тривоги та емоційної обізнаності досліджуваних. Розроблено рекомендації стосовно профілактики та попередження аспектів виникнення феномену емоційного вигорання серед працівників офісу. За методикою Ч. Д. Спілберга - Ю. Л. Ханіна «Шкала самооцінки рівня тривожності» визначався рівень реактивної(ситуативної) і особистісної тривоги; за методикою «Емоційний інтелект» Н. Холла визначався рівень ЕІ, що дозволяє отримати детальну інформацію про аспекти емоційної сфери співробітників як: емоційна обізнаність, управління своїми емоціями, самомотивація, емпатія, управління емоціями інших. Методика використовується для: самопізнання, професійної орієнтації, оцінки потенціалу людини та особистісного розвитку. Для профілактичних заходів розвитку ЕІ та надання практичних інструментів для саморегуляції працівників підприємства була створена власна розробка програми психолого-педагогічного навчання «Розвиваємо емоційний інтелект». Проведений констатуючий експеримент удосконалив систему дослідницьких процедур для виявлення взаємозв'язку й взаємозалежності індивідуально - типологічних особливостей ЕІ у формуванні лідерського потенціалу респондентів. Механізм дії програми полягає в трансформації життєвої стратегії, що забезпечує оптимальне використання особистих ресурсів для досягнення нових життєвих цілей й веде до зменшення психопатологічних проявів. Подальше продовження дослідження з даної проблеми ми вбачаємо у розробці практичних методичних рекомендацій, зручних стандартів, придатних для широкого практичного застосування, розширення профілактичних й оздоровчих заходів, спрямованих на поліпшення здоров'я працівників підприємств.The paper analyses the theoretical analysis of studies of theoretical and methodological concepts and approaches to studying the phenomenon of EI in the formation of leadership potential of office workers. An empirical study was carried out using observation, testing, psychodiagnostic techniques, in particular, the methodology ‘Diagnostics of the level of emotional burnout’ by V. V. Boyko, which allows to identify the phases of the level of emotional burnout, situational and personal anxiety and emotional awareness of the research subjects. Recommendations for the prevention and prevention of aspects of the phenomenon of emotional burnout among office workers have been developed. The level of reactive (situational) and personal anxiety was determined by the methodology of C. D. Spielberg - Y. L. Khanin ‘Anxiety Self-Assessment Scale’; the level of EI was determined by the methodology of N. Hall ‘Emotional Intelligence’, which allows to obtain detailed information about aspects of the emotional sphere of employees such as emotional awareness, management of their emotions, self-motivation, empathy, management of the emotions of others. The methodology is used for self-knowledge, professional orientation, assessment of human potential and personal development. To prevent EI development and provide practical tools for self-regulation of the company's employees, the company created its own psychological and pedagogical training programme ‘Developing Emotional Intelligence’. The conducted confirmatory experiment improved the system of research procedures to identify the relationship and interdependence of individual and typological features of EI in the formation of the leadership potential of respondents. The mechanism of the programme is to transform the life strategy, which ensures the optimal use of personal resources to achieve new life goals and leads to a reduction in psychopathological manifestations. We see further research on this issue in the development of practical methodological recommendations, user-friendly standards suitable for widespread practical application, and the expansion of preventive and health improvement measures aimed at improving the health of employees.