Adaptation of pedagogical approaches to the implementation of intelligent systems in the educational process

Abstract

Interactive systems play an essential role in the modern educational system, but the issue of their optimization remains under-researched. Research purpose. The article aims to analyze the attitudes of teachers and students to the introduction of intelligent systems in the educational process, as well as to identify the main approaches to adapting pedagogical methods and key barriers. Research method. A purposive sample was used to include participants. Two groups were selected: students and teachers (60 participants in total). The main instrument in the study is a cross-sectional survey. Survey period: October – November 2024. Results. The findings show that intelligent learning technologies are known to all participants in the educational process: 32% actively use them, 52% are partially familiar with them, and only 14% determined that they rarely use them. Their effectiveness is undisputed, and their prospects are associated with increasing teaching efficiency. Among the problems in use are the lack of digital literacy, unresolved ethical issues, digital threats, and lack of necessary infrastructure. Recommendations are offered: increasing the motivational component, conducting special courses and training for teachers and students, improving technical support, and overcoming the shortcomings of the legislative framework. Conclusions. An essential potential of intelligent systems is their capabilities in gamification, blended learning, project-based learning, and the use of interactive lectures and seminars. The conclusions indicate that further adaptation of existing pedagogical approaches will require interactivity and adaptability.

Інтерактивні системи відіграють важливу роль у сучасній освітній системі, але питання їх оптимізації залишається недостатньо дослідженим. Мета дослідження. Стаття має на меті проаналізувати ставлення вчителів і студентів до впровадження інтелектуальних систем в освітній процес, а також визначити основні підходи до адаптації педагогічних методів і ключові бар'єри. Метод дослідження. Для включення учасників використовувався цілеспрямований вибір. Було обрано дві групи: студенти та вчителі (всього 60 учасників). Основним інструментом у дослідженні є поперечне опитування. Період опитування: жовтень – листопад 2024. Результати. Результати показують, що інтелектуальні технології навчання відомі всім учасникам освітнього процесу: 32% активно їх використовують, 52% частково з ними ознайомлені, а лише 14% вказали, що рідко їх використовують. Їхня ефективність є безсумнівною, і їх перспективи пов'язані з підвищенням ефективності навчання. Серед проблем використання відсутні цифрова грамотність, нерозв'язані етичні питання, цифрові загрози та брак необхідної інфраструктури. Пропонуються рекомендації: підвищення мотиваційного компонента, проведення спеціальних курсів та тренінгів для викладачів і студентів, покращення технічної підтримки та подолання недоліків законодавчої бази. Висновки. Важливим потенціалом інтелектуальних систем є їх можливості в гейміфікації, змішаному навчанні, навчанні на основі проектів та використанні інтерактивних лекцій та семінарів. Висновки вказують на те, що подальша адаптація існуючих педагогічних підходів вимагатиме інтерактивності та адаптивності.