Рекреаційно-оздоровча фізична культура викладачів закладу вищої освіти

Abstract

Кваліфікаційна робота присвячена дослідженню стану здоров’я, фізичного розвитку та рухової активності викладачів закладів вищої освіти, а також обґрунтуванню підходів до впровадження рекреаційно-оздоровчої фізичної культури (РОФК) у їх життєдіяльність. У дослідженні застосовано методи: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури, педагогічне спостереження, анкетування, антропометрію та оцінку окремих показників фізичного розвитку (зокрема ІМТ), оцінювання рухової активності за допомогою фітнес-трекінгу (Garmin), методи математичної статистики. Контингент дослідження склали 12 жінок 40–45 років, які працюють науково-педагогічними працівниками закладу вищої освіти. Результати анкетування засвідчили низький рівень організованої рухової активності у більшості респондентів, дефіцит вільного часу, високу напруженість професійної діяльності та переважання суб’єктивної оцінки здоров’я на рівні «нижче середнього». Антропометричні дані виявили тенденцію до надлишкової маси тіла (середній ІМТ — 27,4±2,4 кг/мІ) та збільшення окружності живота, що підвищує ризики метаболічних порушень. Моніторинг рухової активності показав недостатню кількість кроків за добу (5745±2378 при рекомендованих ~10000), недостатній сумарний обсяг активності протягом тижня (87,7±11,6 хв при рекомендованих ≥150 хв), а також знижену тривалість сну (6,5±1,01 год) і низьку частку глибокого сну (0,42±0,2 год). На основі отриманих даних розроблено практичні рекомендації з упровадження РОФК для викладачів ЗВО: нормалізація режиму сну, щоденна ранкова гімнастика 10–15 хв, підвищення щоденної ходьби до 10000 кроків, регулярні прогулянки та/або дозовані циклічні навантаження, участь у заняттях фітнес-спрямування 2–3 рази на тиждень, застосування дихальних і релаксаційних практик для зниження психоемоційного напруженняThe qualification work is devoted to the study of the state of health, physical development and motor activity of teachers of higher education institutions, as well as the justification of approaches to the implementation of recreational and health-improving physical culture (ROFC) in their daily lives. The study used the following methods: analysis and generalization of scientific and methodological literature, pedagogical observation, questionnaires, anthropometry and assessment of individual indicators of physical development (in particular, BMI), assessment of motor activity using fitness tracking (Garmin), methods of mathematical statistics. The study contingent consisted of 12 women aged 40–45 who work as scientific and pedagogical employees of a higher education institution. The results of the questionnaire showed a low level of organized motor activity in most respondents, a shortage of free time, high intensity of professional activity and the predominance of subjective assessment of health at the level of "below average". Anthropometric data revealed a tendency towards excess body weight (mean BMI — 27.4±2.4 kg/mІ) and an increase in abdominal circumference, which increases the risks of metabolic disorders. Monitoring of motor activity showed an insufficient number of steps per day (5745±2378 with the recommended ~10000), an insufficient total amount of activity during the week (87.7±11.6 min with the recommended ≥150 min), as well as a reduced sleep duration (6.5±1.01 h) and a low proportion of deep sleep (0.42±0.2 h). Based on the data obtained, practical recommendations for the implementation of ROFC for teachers of higher education institutions were developed: normalization of sleep patterns, daily morning exercises for 10–15 minutes, increasing daily walking to 10,000 steps, regular walks and/or dosed cyclic loads, participation in fitness classes 2–3 times a week, use of breathing and relaxation practices to reduce psycho-emotional stress