Сутність проведення допиту в умовах воєнного стану: практичні особливості

Abstract

У статті досліджуються практичні особливості проведення допиту в умовах воєнного стану. Відзначено, що проведення допиту є важливим етапом у розслідуванні кримінальних справ, особливо в умовах воєнного стану, коли ситуація на фронті та в тилу стає надзвичайно напруженою. Визначено, що допит являє собою різновид слідчої (розшукової дії), проведення якої регламентовано законом, і спрямований на отримання відомостей, щодо відомих обставин у кримінальному провадженні, і ці відомості мають важливе та суттєве значення для кримінального провадження. Метою допиту є отримання повних та неупереджених показань від особи, яку було викликано на допит в установленому законом порядку. Досліджені суттєві зміни до законодавства щодо проведення допиту. Підкреслено, що умови воєнного стану обумовлюють врегулювання допиту таким чином, щоб у виняткових випадках у суду була можливість відступити від засади безпосередності судового отримання показань при дотриманні необхідних процесуальних гарантій. Окремо звернута увага на допит військовополонених, який є процесом опитування осіб, які перебувають у військовому полоні. Відзначено, що даний процес є частиною слідчої діяльності, спрямованої на з’ясування фактів, отримання свідчень та інформації від військовополонених щодо подій, які сталися під час воєнних дій. Надано ключові рекомендації для проведення допиту військовополонених в умовах воєнного стану, що у свою чергу забезпечить відповідність цього процесу міжнародним стандартам прав людини. Визначено, що проведення допиту в умовах воєнного стану, є доцільними та необхідними, так-як умови воєнного стану обумовлюють проведення допиту, під час бойових дій, і це може створюватися перешкоди для виконання усіх процесуальних вимог проведення допит. Наголошено, що проведення допиту в умовах воєнного стану є складним і багатогранним процесом, який вимагає врахування специфічних обставин, пов’язаних з екстремальними умовами війни. У таких умовах правоохоронні органи змушені адаптувати свої методи та стратегії допиту, зберігаючи при цьому основні принципи законності та етики. Незважаючи на важкі обставини, важливо забезпечити дотримання прав людини під час допиту, уникати будь-яких форм катувань чи тиску, що можуть дискредитувати процес і порушувати норми міжнародного права.The article examines the practical aspects of conducting interrogations in the context of martial law. It is noted that interrogation is an important stage in criminal investigations, especially under martial law, when the situation on the front lines and in the rear becomes highly tense. The study defines interrogation as a type of investigative (search) action, regulated by law, aimed at obtaining information about known circumstances in a criminal case, which holds significant and crucial value for the criminal proceedings. The purpose of the interrogation is to obtain complete and impartial testimony from a person summoned for questioning in accordance with the law. The article explores the significant amendments to the legislation regarding the conduct of interrogations. It emphasizes that the conditions of martial law necessitate adjustments to the interrogation process so that, in exceptional cases, the court may depart from the principle of direct testimony in judicial proceedings, provided that necessary procedural guarantees are observed. Special attention is given to the interrogation of prisoners of war, which is the process of questioning individuals who are in military captivity. The article highlights that this process is part of investigative activities aimed at establishing facts and obtaining testimony and information from prisoners of war regarding events that occurred during military actions. Key recommendations are provided for conducting interrogations of prisoners of war under martial law, which will ensure compliance with international human rights standards. It is concluded that conducting interrogations under martial law is both necessary and relevant, as the conditions of martial law dictate the need for interrogations during combat, which may create obstacles to fulfilling all procedural requirements. The article stresses that conducting interrogations under martial law is a complex and multifaceted process that requires taking into account the specific circumstances of the extreme conditions of war. In such circumstances, law enforcement agencies must adapt their methods and strategies of interrogation while maintaining the fundamental principles of legality and ethics. Despite the difficult conditions, it is crucial to ensure the protection of human rights during interrogations, avoiding any form of torture or coercion that could discredit the process and violate international law standards.