Значення соборного законодавства для реформи Церкви та розвитку канонічного права в ХІІ столітті: Латеранські Собори 1123, 1139, 1179 років

Скорочена інформація про документ
dc.contributor.authorСанжаров Валерій Анатолійовичuk_UA
dc.contributor.authorПавлюх Ольга Анатоліївнаuk_UA
dc.contributor.authorБинюк Наталія Михайлівнаuk_UA
dc.contributor.authorSanzharov Valery Anatoliiovychen_EN
dc.contributor.authorPavliukh Olha Anatoliivnaen_EN
dc.contributor.authorBinuk Natalia Mykhailivnaen_EN
dc.date.accessioned2023-12-26T07:18:26Z
dc.date.available2023-12-26T07:18:26Z
dc.date.issued2022
dc.description.abstractСтаття присвячена дослідженню постанов (конституцій, декретів) трьох загальноцерковних Латеранських Соборів ХІІ ст. (1123, 1139, 1179 роки). Авторами констатовано, що усі три Латеранські собори ХІІ ст. належать до однієї традиції та ілюструють все більш ефективне здійснення папством законодавчої влади. Усі три собори були великими церковними зібраннями (кожен фактично був більшим за попередній) епохи правничого ренесансу в Західній Європі: рецепції римського права, виокремлення громадянського та канонічного права від теології, поява факультетів права і докторських ступенів з обох прав в європейських університетах. Висловлено думку, що Собори, реформа та відродження канонічного права, папської та єпископської влади були тісно взаємопов’язані, оскільки суттєвою основою реформаторського руху було повторне утвердження та перевизначення дисциплінарної влади церковної ієрархії, що було кульмінацією програми реформ. Доведено, що папські та легатські Собори на протязі понад століття демонстрували і юридично закріплювали першість (приматію) пап. Відзначено, що Третій Латеранський Собор був демонстрацією відновленої єдності Латинської Церкви та визнанням папського керівництва в ній. З’ясовано, що соборні декрети повністю або частково увійшли до «Декрету» Граціана і, таким чином, стали основою для академічного вивчення канонічного права в Болоньї та інших школах права, а також для його застосування в усіх церковних судах Європи. Обґрунтовано, що Собори відображають зростаючу церковну централізацію під владою папства, але ще важливіше, що вони свідчать про зростання доцентровості – тенденції звертатися до центру за підтримкою та владою – паралельно зі зростанням апеляційної юрисдикції папства. Автори дійшли висновку, що Латеранські собори ХІІ ст. демонструють зростаючу прихильність до правової та інституційної єдності всередині Латинської Церкви та сприяють зростанню авторитету та ваги середньовічної західної церкви в тогочасному суспільстві. The article is devoted to the study of the constitutions (decrees) of the three general councils of the Western Church of the XII century (Lateran Councils 1123, 1139, 1179). The authors state that all three Lateran Councils of the 12th century belong to the same tradition and illustrate the increasingly effective exercise of legislative power by the papacy. All three councils were large ecclesiastical assemblies (each larger than the previous one) of the legal renaissance in Western Europe: the reception of Roman law, the separation of civil and canon law from theology, the emergence of law faculties and doctorates in European universities. It is argued that the Councils, the reform and revival of canon law, papal and episcopal authority were closely intertwined, as an essential basis for the reform movement was the re-establishment and redefinition of the disciplinary authority of the church hierarchy, culminating in the reform program. It has been proved that papal and legate councils have demonstrated and legally established the primacy of popes for over a century. It is noted that the Third Lateran Council was a demonstration of the restored unity of the Latin Church and recognition of the papal leadership in it. It has been found that the Council’s decrees were fully or partially included in Gratian’s “Decree” and thus became the basis for the academic study of canon law in Bologna and other schools of law, as well as for its application in all ecclesiastical courts of Europe. It is argued that the Councils reflect the growing ecclesiastical centralization under the papacy, but more importantly, they show an increase in eccentricity – a tendency to turn to the center for support and power – as the papal appellate jurisdiction grows. The authors concluded that the Lateran Councils of the twelfth century demonstrate a growing commitment to legal and institutional unity within the Latin Church and contribute to the growing authority and weight of the medieval Western Church in contemporary society.
dc.identifier.citationПавлюх О. А. Значення соборного законодавства для реформи Церкви та розвитку канонічного права в ХІІ столітті: Латеранські Собори 1123, 1139, 1179 років [Електронний ресурс] / О. А. Павлюх, В. А. Санжаров, Н. М. Бинюк // Юридичний науковий електронний журнал. – 2022. – № 4. – С. 50–54. – DOI htps://doi.org/ 10.32782/2524-0374/2022-4/10.
dc.identifier.urihttps://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/1078
dc.language.isouk_UA
dc.publisherЮридичний науковий електронний журнал
dc.relation.ispartofseries№ 4.
dc.relation.isreferencedby1. Sacrorum conciliorum nova et amplissima collectio / ed. G. Mansi et al. Venice, 1750–1798, in 56 vols. T. 20 (1070–1109). Venice, 1775. 625 с.; T. 21 (1109–1165). Venice, 1776. 619 с.; T. 22 (1166–1225). Venice, 1778. 638 с. 2. Conciliorum Oecumenicorum Decreta / a cura di G. Alberigo, G. L. Dossetti, P.-P. Joannou, C. Leonardi, P. Prodi. Bologna : Edizioni Dehoniane, 2013, in 3 vols. Т. 1. 1135 p. 3. Corpus Iuris Canonici / hrsg. E. A. Friedberg, A. L. Richter. Leipzig : Tauchnitz, 1879. Bd. 1. CIV, 1472 col. (736 s.). 4. Larson A. A. Early stages of Gratian’s Decretum and the Second Lateran Council: a reconsideration // Bulletin of Medieval Canon Law. 2007. Vol. 27. Р. 21–56. 5. Lenherr T. Die Summarien zu den Texten des 2. Laterankonzils von 1139 in Gratians Dekret. Archiv für katholisches Kirchenrecht. 1981. Bd. 150. S. 528–551. 6. Somerville R. Chaos to order: Clermont, 1095 to Lateran IV, 1215 // Innocent III and his time. From absolute papal monarchy to the Fourth Lateran Council. Universidad Católica San Antonio de Murcia, 2017. Р. 377–388. 7. Somerville R. Papacy, Councils and Canon Law in the 11th–12th Centuries. London : Routledge, 1990. 337 p. 8. Brett M., Somerville R. The transmission of the councils from 1130–1139 // Pope Innocent II (1130–43): The World vs the City / eds. J. Doran, D. J. Smith. London, 2016. P. 226–271. 9. Brett M., Hamilton L. I. New evidence for the canons of the First Lateran Council. Bulletin of Medieval Canon Law. 2013. Vol. 30. P. 1–20. 10.The Use of Canon Law in Ecclesiastical Administration, 1000–1234 / ed. M. H. Eichbauer, D. Summerlin. Leiden-Boston : Brill, 2019. XIII, 273 p. 11. Summerlin D. The Canons of the Third Lateran Council of 1179: Their Origins and Reception. Cambridge : Cambridge University Press, 2019. xxiii, 306 p. 12.Summerlin D. The reception and authority of conciliar canons in the later-twelfth century: Alexander III’s 1179 Lateran canons in context // Zeitschrift der Savigny-Stiftung für Rechtsgeschichte. Kanonistische Abteilung. 2014. Bd. 100. S. 112–131. 13.Hefele C.-J. Histoire des conciles / trans. H. Leclerq. 11 vols. In 21. Paris, 1907–1952. 14.Storia dei concili ecumenici. Attori, canoni, eredità / a cura di O.Bucci, P. Piatti. Roma: Città Nuova, 2014. 528 p. 15.Duggan A. J. Conciliar Law 1123–1215: The Legislation of the Four Lateran Councils // The History of Canon Law in the Classical Period, 1140–1234: From Gratian to the Decretals of Pope Gregory IX / eds. W. Hartmann, K. Pennington. Washington : Catholic University of America Press, 2008. P. 318–366. 16.Foreville R. Procédure et débats dans les conciles médiévaux du Latran (1123–1215) // Rivista di Storia della Chiesa in Italia. 1965. 19. Р. 21–37. 17.Санжаров В. А. Оформлення системи церковного права в Західній Європі у XII ст. Декрет Граціана // Прикарпатський юридичний вісник. 2021. Вип. 6 (41). C. 18–21. DOI: htps://doi.org/10.32837/pyuv.v0i6(41).959 18.Санжаров В. А. Витоки і джерела канонічного права в Західній Європі до Декрету Граціана // Правова позиція. 2022. № 1 (34). С. 5–9. DOI: htps://doi.org/ 10.32836/2521-6473.2022-1.1
dc.subjectканонічне право, Корпус Канонічного Права, «Декрет» Граціана, Латеранські Собори, папська приматіяuk_UA
dc.subjectCanon Law, Corpus Juris Canonici, Gratian’s “Decree”, Lateran Councils, Primacy of Popesen_EN
dc.titleЗначення соборного законодавства для реформи Церкви та розвитку канонічного права в ХІІ столітті: Латеранські Собори 1123, 1139, 1179 років
dc.title.alternativeThe importance of conciliar legislation for the reform of the church and the application of canon law in the twelfth century: Lateran Councils 1123, 1139, 1179
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
statya_2022_IR_656.pdf
Розмір:
806.08 KB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Завантажити
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Завантажити
Зібрання
Статті