Психологічна самодопомога як засіб подолання особистої кризи

Abstract

У магістерській роботі досліджено особливості подолання особистої кризи засобами самодопомоги. Основна увага приділяється аналізу теоретико-методологічних підходів до розуміння особистої кризи та самодопомоги, емпіричному дослідженню ефективності різних стратегій самодопомоги, а також розробці практичних рекомендацій для організації груп самодопомоги. Дослідження проводилось на базі церковної організації за участю 53 осіб віком від 25 до 61 року. Встановлено, що найбільш ефективним є комплексне використання різних стратегій самодопомоги, особливо поєднання соціальної підтримки, віри та когнітивних стратегій. На основі результатів дослідження розроблено п’ятиетапну програму заходів самодопомоги, яка базується на принципах системності, індивідуальності та поступовості. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування розроблених рекомендацій у роботі психологів та інших фахівців, які працюють з особами у стані кризи.

This master's thesis investigates the peculiarities of overcoming personal crisis through self-help means. The main focus is on analyzing theoretical and methodological approaches to understanding personal crisis and self-help, empirically studying the effectiveness of various self-help strategies, and developing practical recommendations for organizing self-help groups. The research was conducted at a church organization with 53 participants aged 25 to 61. The study found that the most effective approach is the comprehensive use of different self-help strategies, particularly the combination of social support, faith, and cognitive strategies. Based on the research results, a five-stage self-help program was developed, founded on the principles of systematicity, individuality, and gradual progression. The practical significance of the work lies in the possibility of applying the developed recommendations in the work of psychologists and other specialists who work with individuals in crisis..