Інституційне оформлення папського правосуддя з повноправною юрисдикцією у XIV столітті: Римська Рота

Abstract

Стаття присвячена дослідженню історії судової системи католицької церкви і проблеми розвитку папського трибуналу, Римської Роти, як інституту; правил звичайної, кримінальної та скороченої процедури розгляду справ; етапів процесу і судової практики розвинутого Середньовіччя. Автором констатовано, що у авіньйонський період організаційна структура папського правосуддя набула закінченого вигляду. Нагальною необхідністю стали спеціалізація та поділ судової влади. До цього повноваження та функції суддів були делегованими (папою) та обмеженими: вони лише проводили розслідування та слухання справи. Вироки за нечастими винятками виносив сам понтифік. Стаття доводить, що за понтифікатів Клемента V та Іоанна XXII папське правосуддя, навпаки, отримало організаційне оформлення з повноправною юрисдикцією. Стверджується, що аудітори апостольського палацу, які інші куріалісти, утворили колегію, об’єднану не лише завдяки дотриманню загальної дисципліни та літургічним практикам, а й завдяки характеру та методам роботи. Компетенція аудіторів Роти охоплює всі сфери церковного життя, а прийняті ними рішення стають правовими прецедентами. Висловлено думку, що правознавці займають чільне місце при папському дворі як через їх особисті якості, так і через значущість їх функції – стежити за дотриманням закону. Просопографічний та біографічний аналіз колегії аудіторів папського трибуналу демонструє, що завершенням кар’єри багатьох середньовічних церковних суддів були єпископські сани або інші прелатури. Істотною ознакою діяльності Римської Роти є розробка процесуальних норм ordo iudiciarius або римсько-канонічного процесуального права. Збірки рішень суддів папського трибунала отримали офіційний або напівофіційний характер і незабаром набули широкого визнання в Європі. Автор доходить висновку, що організація, процедури судочинства та фіксація прийнятих рішень Римської Роти стали прикладом для наслідування для тогочасних світських судових установ. The article is devoted to the study of the history of the judicial system of the Catholic Church and the problem of the development of the papal tribunal, the Rota Romana, as an institution; rules of ordinary, criminal and summary proceedings; stages of the process and judicial practice of the High Middle Ages. The author states that in the Avignon period the organizational structure of papal justice was finally completed. Specialization and separation of the judiciary have become imperative. Prior to that, the powers and functions of the judges were delegated (by a Pope) and limited: they only did investigations and hearings of a case. The Pontifex himself pronounced sentences, with rare exceptions. The article proves that under the pontificates of Clement V and John XXII, papal justice, on the contrary, institutionalized with full jurisdiction. It is claimed that the auditors of the Apostolic Palace, similar to other curialists, formed a collegium united by observance of common discipline and liturgical practices, character and methods of work. The competence of the Rota auditors covers all spheres of Church life, and their decisions become legal precedents. The opinion is expressed that lawyers occupy a prominent place at the papal court, both because of their personal qualities and because of the importance of their function – to monitor compliance with law. A prosopographical and biographical analysis of the papal tribunal’s board of auditors shows that episcopal ordinations or other prelatures ended the careers of many medieval ecclesiastical judges. An essential feature of the Rota Romana is the development of procedural norms ordo iudiciarius or Roman canon procedural law. Collections of decisions of judges of the papal tribunal became official or semi-official in nature and soon gained widespread recognition in Europe. The author concludes that the organization, procedures of the proceedings and the recording of the decisions of the Rota Romana became an example to follow for the then secular courts.