Механізм попередження неплатоспроможності банків

Abstract

Дисертацію присвячено розвитку теоретичних засад і розробленню практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму попередження неплатоспроможності банків в Україні. Актуальність дослідження зумовлена наслідками банківських криз, необхідністю підвищення ефективності раннього виявлення ризиків та своєчасного застосування превентивних заходів для забезпечення фінансової стабільності. Інформаційну базу дослідження становили законодавчі та нормативно-правові акти України, офіційні матеріали Національного банку України, міжнародні стандарти банківського регулювання (Basel III, BRRD, PCA), а також наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених. У роботі використано комплекс загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, зокрема системний, порівняльний, економіко-математичний, економетричний та статистичний аналіз. У дисертації систематизовано теоретичні підходи до визначення платоспроможності та ліквідності банків, обґрунтовано взаємозв'язок між кризою ліквідності та кризою платоспроможності, а також визначено роль поведінкових чинників у розвитку кризових процесів. Досліджено міжнародний досвід функціонування механізмів раннього втручання та встановлено необхідність посилення української моделі шляхом формалізації тригерів раннього реагування, автоматизації наглядових процедур і покращення координації між суб'єктами забезпечення фінансової стабільності. Удосконалено визначення механізму попередження неплатоспроможності банків як інтегрованого циклу раннього виявлення ризиків, оцінювання їхнього рівня, прийняття управлінських рішень, контролю результативності та ескалації або деескалації заходів впливу. Запропоновано структуру механізму, що включає індикативно-діагностичний, операційно-управлінський та інституційно-наглядовий контури. Розвинено методичний інструментарій раннього попередження неплатоспроможності шляхом побудови економетричної моделі оцінювання ймовірності неплатоспроможності банку на основі лагових показників фінансової звітності із застосуванням сучасних критеріїв оцінювання якості моделей (ROC-AUC, PR-AUC). Запропоновано дворівневий підхід до активізації проблемних банків, що поєднує автоматизовану систему тригерів із поглибленою аналітичною діагностикою причин виникнення ризиків. Також обґрунтовано практичні рекомендації щодо впровадження стандартизованих планів стабілізації фондування, інтеграції капітального планування із системою зон ризику, використання KPI для оцінювання результативності превентивних заходів та вдосконалення інформаційної взаємодії між органами фінансової стабільності. Практичне значення результатів полягає у можливості їх використання Національним банком України для вдосконалення банківського нагляду та системи раннього виявлення ризиків, а також комерційними банками для підвищення ефективності управління ризиками, фінансового моніторингу та реалізації превентивних заходів щодо запобігання неплатоспроможності.The dissertation is devoted to advancing the theoretical foundations and developing practical recommendations for improving the mechanism of bank insolvency prevention in Ukraine. The relevance of the research is determined by the consequences of banking crises, the need to strengthen early risk detection, and to enhance preventive measures aimed at maintaining financial stability. The research is based on Ukrainian banking legislation, official publications of the National Bank of Ukraine, international regulatory standards (Basel III, BRRD, PCA), and the scientific works of Ukrainian and foreign scholars. The study applies a combination of general scientific and specialized methods, including systems analysis, comparative analysis, econometric modeling, statistical analysis, and economic-mathematical methods. The dissertation systematizes theoretical approaches to bank solvency and liquidity, substantiates the relationship between liquidity crises and insolvency, and highlights the role of behavioral factors in accelerating financial distress. International experience in early intervention mechanisms is analyzed, demonstrating the need to strengthen the Ukrainian framework through formalized early-warning triggers, automated supervisory responses, and improved institutional coordination. The concept of the bank insolvency prevention mechanism is refined by defining it as an integrated cycle that combines early risk identification, risk assessment, managerial response, performance monitoring, and escalation or de-escalation of supervisory actions. A three-component structure of the mechanism is proposed, including diagnostic, operational-management, and institutional-supervisory subsystems. The study further develops methodological tools for early warning by proposing an econometric model for estimating the probability of bank insolvency based on lagged financial indicators and evaluated using ROC-AUC and PR-AUC performance measures. A two-level framework for problem bank activation is developed, combining objective trigger-based responses with analytical diagnostics to ensure timely and targeted intervention. Practical recommendations are also proposed regarding funding stabilization plans, integration of capital planning with risk-zone management, KPI-based monitoring of preventive actions, and improved information exchange among financial stability authorities. The practical significance of the research lies in the applicability of its findings for enhancing supervisory practices of the National Bank of Ukraine, improving banks' internal risk management systems, strengthening early warning mechanisms, and increasing the effectiveness of preventive measures aimed at avoiding bank insolvency.