Інструментальні та не інструментальні методи діагностики відвертості особи

Abstract

У роботі досліджено теоретико-методологічне обґрунтування та емпіричне вивчення особливостей використання інструментальних та не інструментальних методів діагностики відвертості особи, з’ясування їх значення та актуальності, розробка рекомендацій щодо їх використання. Для досягнення вказаної мети, нами було поставлено такі завдання: (1) визначити теоретичні засади (шляхом визначення основних ідей, ключових понять та категорій створити концептуальну основу) застосування інструментальних та не інструментальних методів діагностики відвертості особи; (2) емпірично дослідити ступінь відвертості особи засобами психодіагностичного (опитувальники «ММРІ-2», «Mini-Mult») та поліграфологічного інструментаріїв; (3) розробити пропозиції щодо використання поліграфологічних та психодіагностичних методів діагностики відвертості особи у різних сферах суспільного життя.

The theoretical and methodological substantiation and empirical study of the peculiarities of the use of instrumental and non-instrumental methods of diagnosing the frankness of a person, clarification of their meaning and relevance, development of recommendations for their use are investigated in the work. To achieve this goal, we set the following tasks: (1) to determine the theoretical basis (by defining the main ideas, key concepts and categories to create a conceptual basis) of the use of instrumental and non-instrumental methods of diagnosing the frankness of a person; (2) to empirically investigate the degree of openness of a person by means of psychodiagnostic ("MMRI-2" and "Mini-Mult" questionnaires) and polygraph instruments; (3) to develop proposals for the use of polygraph and psychodiagnostic methods of diagnosing a person's openness in various spheres of social life.