Theoretical aspects of the transformation of the institute of corruption in Eastern Europe

Abstract

Масштабність корупції вражає. Корупція у Східній частині Європи вже досягла свого піку, поряд зі звичайними товарами та послугами населенню вже продають все, що в розумінні європейців які проживають в Західній частині Європи взагалі не може продаватися. Тобто в країнах Східної Європи з легкістю можна купити посаду, диплом про вищу освіту, нагороду, честь, людське тіло, державну таємницю та ін. В реальному житті корупція проявляється через різного роду хабарі, такі як: «побори», «подарунки», «гостинці», «могорич», «відкат». І винні в ситуації яка склалася, як той хто бере, так і той хто дає. Корупція є справді глобальною проблемою, у своєму есе про боротьбу з корупцією в Естонії, Март Лаар стверджує, що корупція була настільки вкоренилася, що це стало способом життя. Він пише: "ми навіть не зрозуміли, що це не є нормальним" (Mart Laar, 2016). Така характеристика чітко відповідає ситуації, що діє у Східній Європі. Тобто, корупція вже вийшла за межі розуміння її як частини «тіньової економіки» та економічного явища. Наприклад, за індексом сприйняття корупції у 2017 році Україна покращила свою ситуацію в порівняні з 2012 роком на чотири позиції і має 30 балів із 100 (Ofitsiinyi sait Transparency International, 2018). Тобто, Україна на правильному шляху. Однак, корупція в Україні вже є загальновизнаною нормою поведінки суспільства, яка має свою інституційну будову, саме тому не викликає соціального протесту. Д. Норт є класиком який першим виокремив неформальні інститути у загальній системі інституцій. Його неоінституційна теорія демонструє подолання обмеженості класичного інституційного підходу і до інституційного аналізу включене вивчення неформальних, «тіньових» нелегальних інститутів, які істотно впливають на стабільність усієї інституціональної системи (Kushnarov, 2017). В.О. Мандибура досліджує інституційну сутність та механізм подолання корупції, Є.В. Невмержицький розглядає корупцію як соціально-політичне явище. Натомість інші науковці розглядають цю тему в контексті загальних досліджень проявів та боротьбі з корупцією. Отже, науковцями, з точки зору неоінституціоналізму, проведено не повне дослідження корупції як неформального інституту. Даний факт і констатує актуальність нашого дослідження. The scale of corruption is striking. Corruption in the eastern part of Europe has already reached its peak, along with ordinary goods and services, the population already sells everything that, in the sense of Europeans living in the Western part of Europe, can not be sold at all. That is, in the countries of Eastern Europe it is easy to buy a post, a diploma of higher education, a reward, honor, a human body, a state secret, etc. In real life corruption is manifested through various kinds of bribes such as: "extortion", "gifts", "hospitality", "rollback". And they are guilty of a situation that has developed, such as the one who takes, and the one who gives. Corruption is truly a global problem, in his essay on the fight against corruption in Estonia, Mart Laar claims that corruption has been so rooted that it has become a way of life. He writes: "We did not even realize that this is not normal" (Mart Laar, 2016). Such a characteristic clearly corresponds to the situation in Ukraine. That is, corruption has already gone beyond understanding it as part of a "shadow economy" and an economic phenomenon. For example, according to the Corruption Perceptions Index in 2017, Ukraine has improved its situation in the provinces by 2012 in four positions and has 30 points out of 100 (Ofitsiinyi sait Transparency International, 2018). That is, Ukraine is on the right track. However, corruption in Ukraine is already a universally accepted norm of behavior of a society that has its institutional structure, which is why it does not cause social protest. D. Nort is a classics who first isolated informal institutes in the general system of institutions. His non-institutional theory demonstrates the overcoming of the limitations of the classical institutional approach, and the study of informal, "shadow" illegal institutions that significantly affect the stability of the entire institutional system (Kushnarov, 2017) is included in the institutional analysis. V.O. Mandibura explores the institutional essence and mechanism for overcoming corruption, E.V. Nevmerizhitsky regards corruption as a socio-political phenomenon. Instead, other scholars will discuss this topic in the context of general research on manifestations and the fight against corruption. Thus, from the point of view of neo-institutionalism, scholars have conducted a non-complete study of corruption as an informal institution. This fact confirms the relevance of our research.