Синтаксична вербалізація сучасних медіа імен: стилістичний та комунікативно-прагматичний аспекти

Abstract

У статті охарактеризовано синтаксичні засоби вираження газетних заголовків, у полі яких подано речення різного статусу та будови, з’ясовано їх комунікативно-прагматичний потенціал і стилістичну роль. Зазначається, що репрезентація українських назв ЗМІ переважно пов’язана з простими двоскладовими конструкціями (53,3%), дещо меншою мірою – з односкладовими (46,7%). З’ясовано, що двоскладові конструкції, представлені в заголовних комплексах, як правило, є загальновживаними та експресивно нейтральними, хоча інколи містять мовні одиниці, які посилюють експресію фази, надають їй емоційно-оцінного забарвлення, що робить публіцистичний матеріал привабливим для одержувач. Орієнтація на модальний план і частотність вживання дала змогу визнати домінуючими розповідні вислови, а питальні віднести до поля периферійних. Визначено, що двоскладному неповному реченню властива обмеженість. Застосування методу кількісних обчислень забезпечило ієрархію однослівних конструкцій, серед яких неозначено-особові (62,4%), означено-особові (16,3%), безособові (8,2%), називні (7,8%), інфінітивні (5,3%). %) синтаксичні одиниці фіксовані. Встановлено, що більшість двоскладних і односкладних речень, які утворюють заголовки газетних статей, є неускладненими. До периферії відносяться конструкції, структуровані складними компонентами, зокрема речення з однорідними членами, звертаннями, розділеними членами реченнями, модальними синтаксисами. У статті йдеться про заголовки, змодельовані складними синтаксичними одиницями. Помічено, що складні синтаксичні одиниці представлені в назвах носіїв досить обмежено, а за кількісними показниками на протилежній осі до них є безсполучникові складні речення. Проаналізовано складні конструкції несегментної та сегментованої структури, спрямовані на долучення інформації про зміст видання. The article characterizes the syntactic means of expression of newspaper headlines, in the field of which sentences of different status and structure are presented, their communicative and pragmatic potential and stylistic role are clarified. It is noted that the representation of Ukrainian media names is mainly related to simple two-syllable constructions (53.3%), to a slightly lesser extent – to one-syllable constructions (46.7%). It was found that the two-syllable constructions presented in the heading complexes are usually common and expressively neutral, although sometimes they contain linguistic units that amplify the expression of phase, give it an emotional and evaluative color, which makes the journalistic material attractive to the recipient. Focusing on the modal plan and the frequency of use made it possible to recognize narrative expressions as dominant, and to include interrogatives in the field of peripheral ones. It was determined that a limited expression is inherent in a twosyllabic incomplete sentence. The application of the method of quantitative calculations provided a hierarchy of monosyllabic constructions, among which the unmarked-personal (62.4%), definite-personal (16.3%), impersonal (8.2%), nominative (7.8%), and infinitive (5.3%) syntactic units are fixed. It was found that most of the two-syllable and one-syllable sentences that form the headlines of newspaper articles are uncomplicated. The periphery includes constructions structured by complicating components, in particular, sentences with homogeneous members, addresses, sentences separated by members, and modal syntaxes. The article focuses on headings modeled by complex syntactic units. It has been observed that complex syntactic units are represented in a rather limited way in media names, and in terms of quantitative indicators, there are complex sentences without conjunctions on the opposite axis to them. Complex constructions of non-segmented and segmented structure.