Особливості травматичного досвіду осіб, які перебували в окупації

Abstract

У магістерській роботі досліджено особливості травматичного досвіду особистості, яка перебувала в окупації. Основна увага приділяється аналізу теоретико-методологічних підходів до розуміння «комплексної травми» війни, емпіричному вивченню спектру стресорів та клінічних проявів ПТСР, а також розробці практичних рекомендацій для психологічної реабілітації. Дослідження проводилось на базі навчальної лабораторії «Тренінговий центр «Human resources (consulting)» за участю 53 осіб віком від 22 до 60 років, які виїхали з тимчасово окупованих територій. Встановлено, що досвід окупації носить кумулятивний характер, а у більшості постраждалих фіксується клінічний рівень ПТСР з домінуванням симптомів фізіологічного гіперзбудження над симптомами уникнення. На основі результатів дослідження розроблено стратегію психологічного супроводу, що базується на трифазній моделі відновлення (стабілізація, опрацювання, реінтеграція) з пріоритетом використання методів соматичної регуляції. Практична значущість роботи полягає у можливості застосування розроблених рекомендацій у роботі психологів, соціальних працівників та волонтерів, які працюють з внутрішньо переміщеними особами

In the master’s thesis, the features of the traumatic experience of a personality who was in occupation are investigated. The main focus is on analyzing theoretical and methodological approaches to understanding «complex war trauma», empirically studying the spectrum of stressors and clinical manifestations of PTSD, as well as developing practical recommendations for psychological rehabilitation. The study was conducted at the training laboratory «Training Centre «Human Resources (Consulting)» with the participation of 53 people aged 22 to 60 who had left the temporarily occupied territories. It was established that the occupation experience is cumulative, and the majority of victims exhibit a clinical level of PTSD with a dominance of physiological hyperarousal symptoms over avoidance symptoms. Based on the research results, a psychological support strategy was developed based on the three-phase recovery model (stabilization, processing, reintegration) with a priority on somatic regulation methods. The practical significance of the work lies in the possibility of applying the developed recommendations in the work of psychologists, social workers, and volunteers working with internally displaced persons