Національні та зарубіжні особливості обліку й оподаткування поліпшення та ремонтів необоротних активів
Вантажиться...
Дата
2023
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Бізнес Інформ
Анотація
Метою статті є систематизація та обґрунтування національних і зарубіжних особливостей обліку й оподаткування поліпшення та ремонтів необоротних активів. Доведено, що через вкладення коштів у поліпшення необоротних активів досягається ефективність господарської діяльності підприємства, а порівняно з придбанням чи створенням нових об’єктів необоротних активів поліпшення та ремонти потребують значно менших витрат коштів та здатні за відносно короткі терміни і порівняно невеликі кошти підвищити продуктивність господарської діяльності підприємств. Запропоновано трактувати поліпшення як комплекс заходів, спрямованих на підтримання об’єктів необоротних активів у робочому стані з елементами поліпшення первісно очікуваних економічних вигод, а також на збільшення майбутніх економічних вигод, первісно очікуваних від використання таких об’єктів. Таке тлумачення поліпшення дозволить віднести до нього ремонти та технічне обслуговування з елементами модифікації чи модернізації окремих частин об’єкта, що відповідає потребам сучасного виробництва та підвищує об’єктивність оцінки вартості необоротних активів, які зазнали відповідного поліпшення. Обґрунтовано національні та зарубіжні особливості обліку й оподаткування поліпшення та ремонтів необоротних активів. Визначено основні проблеми обліку й оподаткування поліпшення та здійснення поточних ремонтів необоротних активів, серед яких основними є: довільне тлумачення терміна «поліпшення» та різноманітна і неузгоджена класифікація видів поліпшення необоротних активів у практиці обліку й оподаткування за відсутності чіткого розкриття цього поняття в національних і міжнародних нормативно-правових актах; застарілі первинні документи; відсутність спеціально призначених рахунків для обліку витрат з ремонту необоротних активів та недостатня аналітична спрямованість субрахунків до рахунку 15 «Капітальні інвестиції» для відображення поліпшення необоротних активів – через відсутність системної класифікації таких витрат; нерегламентованість у нормативно-правових актах процесу визначення випадків, коли здійснення того чи іншого виду робіт з ремонту чи поліпшення приводить, а коли не приводить до зростання майбутніх економічних вигод, первинно очікуваних від використання об’єкта, що ускладнює порядок обліку та встановлення величини можливої зміни оцінки необоротних активів. Запропоновано перелік основних напрямків розвитку цифрових соціально-економічних відносин в умовах глобальної співпраці. Для вдосконалення системи обліку й оподаткування поліпшення та ремонтів необоротних активів пропонується: доопрацювання нормативно-правових актів у частині розкриття поняття «поліпшення» та наведення єдиної обґрунтованої класифікації його видів, яке сприятиме адекватному поданню інформації про витрати з поліпшення необоротних активів і повнішому забезпеченню інформаційних потреб аналізу; визначення основних рахунків і методичних рекомендацій з обліку цих витрат, особливо з урахуванням видів поліпшення, що дозволить уникати можливих помилкових бухгалтерських записів і полегшити формування інформаційної бази аналізу. Розглянуті проблеми обліку й оподаткування поліпшення та ремонтів необоротних активів та запропоновані рекомендації щодо їх вирішення створюють базу для продовження досліджень у напрямку вдосконалення методики та організації обліку й оподаткування господарської діяльності підприємств в умовах обмеженості фінансових і матеріальних ресурсів.
The purpose of the article is to systematize and substantiate the national and foreign peculiarities of accounting and taxation of the renewal and repair of noncurrent assets. It is proved that by investing in the renewal of non-current assets, the efficiency of economic activity of an enterprise is achieved, and compared to the acquisition or creation of new items of non-current assets, renewal and repairs require significantly less cost and are capable of increasing the productivity of economic activity of enterprises in a relatively short time and at relatively low cost. The authors propose to interpret renewal as a set of measures aimed at maintaining the items of non-current assets in working condition with elements of improvement of the initially expected economic benefits, as well as at increas ing future economic benefits initially expected from the use of such assets. Such an interpretation of renewal will allow to include repairs and maintenance with elements of modification or modernization of individual parts of the item, which meets the needs of modern production and increases the objectivity of assessing the value of non-current assets that have undergone appropriate improvement. The authors substantiate both the national and foreign peculiarities of accounting and taxation of the renewal and repairs of non-current assets. The main problems of accounting and taxation of the renewal and ongoing repairs of non-current assets are identified, among which the main ones are as follows: arbitrary interpretation of the term «renewal» and diverse and inconsistent classification of types of renewal of the non-current assets in accounting and taxation practice in the absence of a clear disclosure of this concept in the national or international regulations; outdated primary documents; lack of specially designated accounts for accounting for the costs of repairing non-current assets and insufficient analytical orientation of subaccounts to the account 15 «Capital investments» to reflect the improvement of non-current assets – owing to the lack of a systematic classification of such costs; unregulatedness in legal acts of the process of determining cases when the implementation of a particular type of repair or renewal leads, or does not lead to an increase in future economic benefits originally expected from the use of the item, which complicates the procedure for accounting and defining the amount of possible changes in the valuation of non-current assets. A list of the main directions of development of digital socioeconomic relations in the context of global cooperation is proposed. To improve the system of accounting and taxation of the renewal and repair of non-current assets, it is proposed the following: reworking of regulatory legal acts in terms of disclosure of the concept of of «renewal» and providing a single reasonable classification of its types, which will contribute to an adequate presentation of information on the costs of the renewal of non-current assets and more fully meet the information needs of the analysis; definition of basic accounts and guidelines for accounting for these costs, especially taking into account the types of renewal, which will avoid possible erroneous accounting records and facilitate the formation of an analysis information base. The considered problems of accounting and taxation of the renewal and repair of non-current assets and proposed recommendations for their solution create the basis for continuing research in the direction of improving the methodology and organization of accounting and taxation of economic activity of enterprises in conditions of limited financial and material resources.
Опис
Ключові слова
облік, оподаткування, поліпшення, необоротні активи, ремонт, accounting, taxation, renewal, non-current assets, repairs.
Бібліографічний опис
Ізмайлов Я. О. Національні та зарубіжні особливості обліку й оподаткування поліпшення та ремонтів необоротних активів / Я. О. Ізмайлов, І. Г. Єгорова, О. О. Морозюк // Бізнес Інформ. – 2023. – № 4. – C. 130–136.