Проблемні питання забезпечення кібербезпеки в Україні

Abstract

У статті розглянуто проблемні питання забезпечення кібербезпеки в Україні. Встановлено, що кіберзлочинність є глобальною проблемою, яка постійно еволюціонує, і потребує скоординованих зусиль на національному та міжнародному рівнях. Для ефективного запобігання кіберзлочинам держави, включаючи Україну, розробляють і впроваджують різноманітні стратегії, програми та заходи, зокрема розробка середньострокових програм запобігання, посилення міжнародного співробітництва та рівня обізнаності населення у сфері кібергігієни тощо. Україна рухається у правильному напрямку, але ефективне запобігання кіберзлочинів вимагає постійної модернізації та адаптації до нових викликів. Співпраця держави, громадянського суспільства та міжнародних партнерів є ключем до успіху у цьому питанні. З метою усунення вищенаведених загроз та з метою фомування цілісної стратегії кібербезпеки в Україні визначено та проаналізовано нормативно-правове підґрунтя. Зазначено, що під час першого місяця війни в Україні парламент оперативно прийняв законопроєкти, спрямовані на вдосконалення процедур і правових основ притягнення кіберзлочинців до кримінальної відповідальності. Ці зміни були необхідними для ефективної протидії зростаючим кіберзагрозам, які стали особливо актуальними в умовах війни. Запровадження відповідальності за кіберзлочини, вчинені в умовах війни, є необхідним для забезпечення національної безпеки та захисту суспільних інтересів України. Такі дії не лише підривають критичну інфраструктуру та інформаційну безпеку, але й можуть використовуватись агресором як інструмент гібридної війни. Доведено, що для того, щоб комплексно вирішувати питання запобігання злочинності у сфері кіберзлочинності, Україні потрібно ввести додаткові нормативно-правові акти, що будуть орієнтовані не лише на реагування на кіберзагрози, але й на більш ефективне попередження кіберзлочинності. Окрім цього, встановлено необхідність впровадження відповідальності за вищезазначені кримінальні правопорушення, вчинені під час воєнного стану. За такі протиправні дії повинні передбачатися суворі санкції, оскільки обставини в країні вимагають цього. Особа, яка завдає шкоди національним інтересам України у кіберпросторі й у такий спосіб допомагає агресору в цій війні, повинна нести відповідальність аналогічно воєнним злочинцям.

The article examines the problematic issues of cybersecurity in Ukraine. It is established that cybercrime is a global problem that is constantly evolving and requires coordinated efforts at the national and international levels. In order to effectively prevent cybercrime, states, including Ukraine, develop and implement various strategies, programmes and measures, including the development of medium-term prevention programmes, strengthening international cooperation and public awareness in the field of cyber hygiene, etc. Ukraine is moving in the right direction, but effective cybercrime prevention requires constant modernisation and adaptation to new challenges. Cooperation between the state, civil society and international partners is key to success in this regard. In order to address the above threats and to formulate a comprehensive cybersecurity strategy in Ukraine, the legal framework has been identified and analysed. It is noted that during the first month of the war in Ukraine, the Parliament promptly adopted bills aimed at improving the procedures and legal framework for bringing cybercriminals to criminal liability. These changes were necessary to effectively counteract the growing cyber threats that have become particularly relevant in a time of war. The introduction of liability for cybercrime committed in times of war is necessary to ensure national security and protect the public interest of Ukraine. Such actions not only undermine critical infrastructure and information security, but can also be used by the aggressor as a tool of hybrid warfare. It is proved that in order to comprehensively address the issue of preventing cybercrime, Ukraine needs to introduce additional regulations that will focus not only on responding to cyber threats, but also on more effective prevention of cybercrime. In addition, it is necessary to introduce liability for the above criminal offences committed during martial law. Such unlawful acts should be subject to severe sanctions, as the circumstances in the country require it. A person who harms the national interests of Ukraine in cyberspace and thus assists the aggressor in this war should be held liable in the same way as war criminals.