Самовдосконалення як соціально-психологічний механізм прогресивних змін особистості

Abstract

У даній роботі досліджено проблематику самовдосконалення особистості як механізму особистісних змін. Основна увага приділяється аналізу теоретичних основ дослідження самовдосконалення, емпіричному вивченню особливостей цього процесу та розробці програми психологічного супроводу. На основі комплексного дослідження, проведеного на базі ФОП Спірідонова З.М. за участю 53 осіб, виявлено особливості взаємозв’язку між потребою в самовдосконаленні, самоставленням та рівнем самодетермінації особистості. Розроблено та апробовано 22-тижневу програму психологічного супроводу процесу самовдосконалення, що включає діагностичний, розвивальний та підтримуючий блоки. Сформульовано практичні рекомендації щодо активізації механізмів самовдосконалення на організаційному та особистісному рівнях. Результати дослідження можуть бути використані психологами, HR-фахівцями та керівниками організацій для оптимізації процесів особистісного та професійного розвитку співробітників.

This paper explores the phenomenon of self-improvement as a mechanism of personal change. The main focus is on analyzing the theoretical foundations of self-improvement research, empirically studying the features of this process, and developing a psychological support program. Based on a comprehensive study conducted at IE Spiridonova Z.M. with 53 participants, the research reveals the relationship between the need for self-improvement, self-attitude, and the level of personal self-determination. A 22-week psychological support program for the self-improvement process has been developed and tested, including diagnostic, developmental, and supporting blocks. Practical recommendations for activating self-improvement mechanisms at organizational and personal levels have been formulated. The research results can be used by psychologists, HR specialists, and organizational leaders to optimize processes of personal and professional development of employees.