Ворожі наративи в умовах війни в медіа: вербальні маркери, інформаційна гігієна та способи протистояння

Abstract

У статті схарактеризовано зактуалізовані від 24 лютого 2022 року наративи російської пропаганди. На основі опрацьованих матеріалів соціальних мереж та текстів традиційних ЗМІ визначено особливості формування наративних стратегій російсько-української війни. Аналітико-синтетичний метод, методи порівняння й фактчекінгу послугували основою для характеристики фальшивих повідомлень. Проаналізовано лінгвостильові маркери формування наративних стратегій, а також запропоновано рекомендації щодо дотримання інформаційної гігієни в умовах споживання негативного медійного контенту. До наукового аналізу залучено поради медіаекспертів, журналістів-практиків, фактчекерів, рекомендації щодо спростування російських наративів таких антифейкових проєктів, як «НотаЄнота», «Брехунець», «Детектор медіа», «БезБрехні», «Фільтр», «Русский фейк, іди на…», дослідження громадської організації «Інформація в чистому вигляді». Виокремлено основні інструменти інформаційно-психологічних операцій (ІПСО) в умовах війни, через які відбувається просування російських наративів формування масової зневіри, демонізації України й українців, виправдовування агресії, залякування, перекладання провини, масштабування конфлікту. Серед цих інструментів – прийоми езотерики, заклики про антигуманну покару російських окупантів, небезпечні ідеї, покликані розколоти українську націю тощо. Закцентовано увагу на вербальних компонентах фейкових повідомлень, що транслюють наративи, їхньому семантичному навантаженні. Представлено базові поради щодо інформаційної гігієни в умовах російсько-української війни, які допоможуть ефективно протистояти російській пропаганді й маніпуляціям. До основних з них відносимо довіру лише достовірним джерелам, постійний моніторинг антифейкових ресурсів, ігнорування підозрілих повідомлень, незнайомих мережевих груп, інформації, що містить ІПСО. The article characterizes the narratives of Russian propaganda updated as of February 24, 2022. On the basis of processed materials of social networks and texts of traditional mass media, the peculiarities of the formation of narrative strategies of the Russian-Ukrainian war are determined. The analytical-synthetic method, methods of comparison and fact-checking served as the basis for the characterization of false messages. Linguistic markers of the formation of narrative strategies were analyzed, as well as recommendations for maintaining informational hygiene in the conditions of consumption of negative media content. The scientific analysis involved the advice of media experts, practicing journalists, fact-checkers, recommendations for refuting Russian narratives of such anti-fake projects as “NotaYenota”, “Liar”, “Media Detector”, “BezBrekhni”, “Filtr”, “Russian fake, go to ...”, research of the public organization “Information in its pure form”. The main tools of information and psychological operations (IPSO) in the conditions of war are singled out, through which the promotion of Russian narratives of the formation of mass despair, demonization of Ukraine and Ukrainians, justification of aggression, intimidation, transfer of blame, escalation of the conflict takes place. Among these tools are the techniques of esotericism, calls for inhumane punishment of the Russian occupiers, dangerous ideas designed to split the Ukrainian nation, etc. Attention is focused on the verbal components of fake messages that broadcast narratives, their semantic load. Basic tips on information hygiene in the conditions of the Russian-Ukrainian war are presented, which will help effectively resist Russian propaganda and manipulation. The main ones include trusting only reliable sources, constant monitoring of anti-fake resources, ignoring suspicious messages, unfamiliar network groups, information containing of IPSO