Мова та стиль нормативно-правового акта: аналіз закону України «Про правотворчу діяльність»

Abstract

У статті досліджуються особливості мови та стилю нормативно-правового акту в контексті вивчення ст. 35 Закону України «Про правотворчу діяльність». Визначено, що дотримання органами державної влади та органами місцевого самоврядування основних вимог щодо створення та прийняття нормативно-правових актів є невід’ємною складовою ефективного правотворчого процесу в Україні. Важливими, на наш погляд, є вимоги щодо мови та стилю нормативно-правового акту, адже юристи-нормопроектувальники повинні володіти додатковими знаннями у цій сфері, зокрема, лінгвістичними особливостями написання правових норм. Зроблено висновок, що питання щодо мовних аспектів написання правових норм є актуальним тому, що використання чітко визначених та прописаних юридичних термінів не лише дозволяє уникнути багатозначності та різного розуміння, а й забезпечує точність і однозначність тлумачення закону. Тому закон має бути написаний мовою, яка зрозуміла для всіх, однак він також повинен використовувати юридичну термінологію для уникнення непорозумінь і неправильного тлумачення. Зазначено, що Закон України «Про правотворчу діяльність» у ст. 35 визначає основні правила викладу тексту та особливості стилю нормативно-правового акту. Проте для правників лінгвістичні аспекти написання правової норми не завжди є зрозумілими, тому потрібно більш детально проаналізувати вимоги законодавства щодо мови нормативно-правового документу та висвітлити загальні засади вживання термінів та лінгвістичних правил у правничій сфері. Виокремлено проблеми у реалізації положень ст. 34 згаданого нами Закону, зокрема: 1) відсутність розроблених і прийнятих стандартів української правничої термінології, що створює труднощі при конструюванні правових норм; 2) відсутність окремого лінгвістичного відділу, який би займався вичиткою проєктів нормативно-правових документів, як у Верховній Раді України, так і в інших державних і недержавних структурах; 3) відсутність Єдиного глосарію правових термінів, що також впливає на термінологічну узгодженість при написанні нормативно-правового документа. The article examines the peculiarities of language and style of a legal act in the context of studying Article 35 of the Law of Ukraine «On Lawmaking». It is determined that compliance by public authorities and local self-government bodies with the basic requirements for drafting and adopting regulatory legal acts is an integral part of an effective lawmaking process in Ukraine. In our opinion, the requirements to the language and style of a legal act are also important, since lawyers-drafters should have additional knowledge in this area, in particular, the linguistic features of writing legal norms. The author`s conclude that the issue of language aspects of legal drafting is relevant because the use of clearly defined and prescribed legal terms not only avoids ambiguity and different understandings, but also ensures the accuracy and unambiguity of the law’s interpretation. Therefore, a law should be written in a language that is understandable to everyone, but it should also use legal terminology to avoid misunderstandings and misinterpretations. It is noted that the Law of Ukraine «On Lawmaking» in Article 35 defines the basic rules of text presentation and peculiarities of the style of a legal act. However, for lawyers, the linguistic aspects of writing a legal provision are not always clear, so it is necessary to analyse in more detail the requirements of the law regarding the language of a legal document and to highlight the general principles of using terms and linguistic rules in the legal sphere.The author`s identify problems in the implementation of the provisions of Article 34 of the Law, in particular: 1) the lack of developed and adopted standards of Ukrainian legal terminology, which creates difficulties in the construction of legal norms; 2) the absence of a separate linguistic department which would deal with proofreading of draft legal documents, both in the Verkhovna Rada of Ukraine and in other state and non-state structures; 3) the absence of a Unified Glossary of Legal Terms, which also affects terminological consistency in the drafting of a legal document.