Витоки і джерела канонічного права в Західній Європі до Декрету Граціана
Вантажиться...
Дата
2022
Назва журналу
Номер ISSN
Назва тому
Видавець
Правова позиція
Анотація
Стаття присвячена виділенню та перегляду основних джерел, які становили основу створення канонічного
права протягом піздньої античності та раннього середньовіччя. Граціан зібрав в єдину збірку близько 4000 текстів, що охоплюють весь спектр юридичних відносин у Церкві: джерела права, номінації та повноваження чорного та білого духовенства, процесуальні норми у церковних справах, злочини та санкції релігійного характеру, юридичні правила таїнств, включаючи шлюб, який, як вважалося від раннього середньовіччя, входить до компетенції Церкви як таїнство. Визначені категорії джерел, які надали Граціану матеріали для «Decretum»: канони соборів, папські декрети, патристичні тексти, римське право, капітулярії Каролінгів та підроблені юридичні тексти (так звана «псевдо-ісидорійська складова»). Аналізується якою мірою ті, чи інші юридичні пам’ятки попередніх епох вплинули на структуру і склад «Декрету» Граціана. Римське право було прийнято ранньосередньовічної Церквою ("ecclesia vivit iure Romano") і мало стати фундаментальним у традиції канонічного права, незважаючи на глибокі відмінності та нововведення, засновані на приписах
Святого Письма, а також на декретах соборів і рескриптах та конституціях великих пап – суддів і законодавців. Стаття констатує, що з ХІІ ст. римське право позначає подальший розвиток канонічного права. Воно надає йому досі невідомі строгість визначень і формулювань, точність дефініцій, концептуальні рамки. Системне викладення церковного права в університетах є одним з принципових свідчень середньовічного інтелектуального світу. Наявність сотень уривків великих Отців Церкви – текстів, які часто наділені релігійним значенням і багаті застереженнями, порадами, етичними судженнями, хоча й не мають суворо юридичного характеру – надає «Декрету» Граціана особливої якості. Право і теологія, юридичні норми та морально-релігійні правила співіснують у Декреті. Але Граціан дав передумову для розмежування між двома сферами, яке буде всебічно обгрунтовано в доктринах великих каноністів класичної доби. Автор доходить висновку, що Граціан започаткував надзвичайно важливу доктринальну дисоціацію. Підтримане і збагачене римським правом, канонічне право набуло своєї автономії, а теологія також утвердила свої цілі, свою область, свої методи
The article is devoted to the selection and revision of the main sources that formed the basis for the creation of canon law in late antiquity and the early Middle Ages. Gratian gathered into a single compilation about 4000 texts covering the entire spectrum of juridical relationships within the Church: sources of law, nominations and powers of the regular and secular clergy, procedural norms in ecclesiastical cases, crimes and sanctions of a religious nature, juridical rules of the sacraments, including marriage, which from the early Middle Ages until the modern age was, as a sacrament, thought to be within the competences of the Church. The categories of sources that provided Grazian with material for the Decretum are identified: canons of councils, papal decrees, patristic texts, Roman law, Carolingian capitulations, and forged legal texts (the so-called “pseudo-Isidorean component”). It analyzes the extent to which certain legal monuments of previous epochs influenced the structure and composition of Gratian’s “Decree”. Roman law had been adopted by the early medieval Church (“ecclesia vivit iure Romano”) and was to be fundamental in canon law tradition, despite the profound differences and the innovations based on scriptural precepts and the elaborations of councils and great pope judges as well as legislators. The article states that since the twelfth century Roman law signifies the further development of canon law. It gives him the rigor of formulations, the accuracy of definitions, conceptual framework. Systematic teaching of church law in universities is one of the fundamental evidences of the medieval intellectual world. The presence of hundreds of passages by the great Fathers of the Church – texts often endowed with religious significance and rich with admonitions, advice, ethical judgements, although not strictly legal in nature – gives Gratian’s Decretum a particular quality. Law and theology, legal rules and moral-religious rules coexist in the Decretum. Although it was Gratian himself who provided the premise for a distinction between the two spheres, which will be comprehensively substantiated in the doctrines of the great canonists of the classical age. The author concludes that Gratian initiated an extremely important doctrinal dissociation. Supported and enriched by Roman law, canon law gained its autonomy, and theology also established its tasks, its field, its methods.
Опис
Ключові слова
канонічне право, римське право, соборні канони, папські декрети, патристика, капітулярії., Canon law, Roman law, Council canons, papal decrees, patristic, capitulaires.
Бібліографічний опис
Санжаров В. А. Витоки і джерела канонічного права в Західній Європі до Декрету Граціана [Електронний ресурс] / В. А. Санжаров // Правова позиція. – 2022. – №. 1 (34). – С. 5–9. – Режим доступу : htps: //doi.org/10.32836/2521-6473.2022-1.1.