Профілактика синдрому вигорання у медичних працівників методами психічної саморегуляції

Abstract

Автор оцінив динаміку теоретико-методологічних і емпіричних досліджень синдрому вигорання медичних працівників та розробив тренінг на основі методів саморегуляції задля профілактики та зменшення впливу синдрому вигорання у медичних працівників. За результатами дослідження сформульовані теоретичні уявлення щодо шляхів розв’язання проблеми професійного вигорання у медичних працівників та удосконалено техніку застосування методів психічної саморегуляції для попередження виникнення синдрому професійного вигорання і зменшення його впливу у разі його набуття медичними працівниками. Одержані результати можуть бути використані організаційними психологами у роботі з медичними працівниками, а також особисто медичними працівниками, так як в ході емпіричного дослідження доведено практичну значущість своєчасного застосування методів психічної саморегуляції задля самостійної профілактики синдрому професійного вигорання.

The author assessed the dynamics of theoretical, methodological and empirical studies of burnout syndrome in medical workers and developed training based on self-regulation methods for the prevention and reduction of the impact of burnout syndrome in medical workers. According to the results of the study, theoretical ideas were formulated regarding ways to solve the problem of professional burnout in medical workers and the technique of applying mental self-regulation methods was improved to prevent the occurrence of professional burnout syndrome and reduce its impact in the event of its acquisition by medical workers. The results obtained can be used by organizational psychologists in working with medical workers, as well as by medical workers themselves, since the empirical study proved the practical significance of the timely application of mental self-regulation methods for the independent prevention of professional burnout syndrome.