Психологічні особливості ставлення молоді до страху смерті в контексті війни

Abstract

У роботі проаналізовано проблему ставлення молоді до смерті в умовах війни, здійснено теоретичний аналіз основних підходів до розуміння страху смерті, тривожності та якості життя, а також їх впливу на психоемоційний стан особистості. Розроблено методологію емпіричного дослідження для оцінки рівнів страху смерті, тривожності та якості життя молоді за допомогою «Шкали страху смерті», «Шкали якості життя» та «Шкала тривожності Бека». Проведено емпіричне дослідження, яке виявило високий рівень тривожності та страху смерті серед молоді, що свідчить про значний вплив війни на їхній психоемоційний стан. Результати дослідження підтвердили, що війна спричиняє постійний стрес і погіршення якості життя. Запропоновано та апробовано корекційну програму, яка включає вправи, спрямовані на зниження тривожності та покращення якості життя. Програма довела свою ефективність, що підтверджено зниженням показників тривожності та покращенням загального емоційного стану учасників. Перспектива подальших досліджень полягає у вивченні впливу різних психологічних факторів на ставлення до смерті та розробці методів підтримки молоді в умовах кризових ситуацій.

The study analyzes the problem of youth attitudes toward death during wartime and provides a theoretical review of key approaches to understanding death anxiety, general anxiety, and quality of life, as well as their influence on emotional well-being. A methodology for empirical research was developed to assess levels of death anxiety, general anxiety, and quality of life among youth using the "Death Anxiety Scale," the "Quality of Life Scale," and the "Beck Anxiety Inventory." An empirical study revealed high levels of anxiety and fear of death among young people, highlighting the significant psychological impact of war on their emotional state. The results confirmed that war leads to persistent stress and reduced quality of life. A correctional program was proposed and tested, including exercises aimed at reducing anxiety and improving quality of life. The program proved effective, as evidenced by decreased anxiety levels and improved emotional well-being among participants. Future research perspectives include studying the influence of various psychological factors on attitudes toward death and developing methods to support youth during crisis situations.