Останній вірш-пророцтво Христини Пізанської: підсумки творчого шляху в історіографічній ретроспективі

dc.contributor.authorСанжаров Валерій Анатолійовичuk_UA
dc.contributor.authorСанжарова Галина Федорівнаuk_UA
dc.contributor.authorSanzharov Valery Anatoliiovychen_EN
dc.contributor.authorSanzharova Galina Fedorivnaen_EN
dc.date.accessioned2024-01-16T08:10:24Z
dc.date.available2024-01-16T08:10:24Z
dc.date.issued2021
dc.description.abstractСтаттю присвячено аналізу останнього поетичного твору Христини Пізанської «Le Ditié de Jehanne d’Arc» та його оцінок в історіографії. Вірш Христини був написаний на користь Жанни, але він, на відміну від усіх попередніх доку- ментів та текстів, писався не на землях під владою Карла VII, а на англо-бургундській або «ворожій» території. «Ditié» започаткував значний відхід від попередніх творів, а також відступ від усіх попередніх уявлень Христини про роль жінки в справах війни та миру. Перевага та заслуги Жанни настільки очевидні для Христини, що вони не вимагають постійного звернення на неї уваги. Вона свідомо ігнорує свою героїню протягом великих відрізків поеми. Це нехтування Жанною іноді стає зворотним механізмом похвали в «Ditié». Наукові інтерпретації невеликого за обсягом тексту письменниці сут- тєво різняться. На думку авторів твір Христини – це низка доказів того, що Бог послав Жанну для відновлення Франції. Видається слушним твердження, що політична епістемологія Христини просякнута теологією, християнськими ціннос- тями. Стверджується, що у творі Христини Жанна – знаряддя божественного провидіння, вона є Божим інструментом, за допомогою якого можна відновити владу короля і сприяти поверненню миру. Христина ніколи не втрачала надії на те, що мир і справедливість у країні можливі. Усі її сподівання концентруються навколо образу єдиного ідеального монарха, який буде гарантом справедливого правління. Ієрархічний патерн Христини – тріада Бог-Король-Жанна – свідчення чуда, божественного втручання, яке, за пророцтвом Христини, принесе мир і спокій у королівство. Король Карл VII і події навколо його коронації і тріумфального переможного повернення в столицю – це ключовий момент у реалізації споді- вань і надій жінки і письменниці Христини Пізанської. У статті аналізуються автобіографічний, історичний, політичний, феміністичний, військовий, теологічний, пророчий аспекти останнього твору Христини в історіографії. The article is assigned to the analysis of Christine de Pisan’s last poetry “Le Ditié de Jehanne d’Arc” and the assess- ment in the historiography. Christine’s poem was written in favor of Joan, but unlike all the documents and texts that precede it, the “Ditié” was not written in land under Charles VII’s dominion, but in Anglo-Burgundian or “enemy” territory. “Ditié” initiated a significant departure from previous works, as well as a departure from all of Christina’s previous ideas about the role of women in war and peace. Jeanne’s advantages and merits are so obvious to Christinе that they do not require constant attention. she deliberately ignores her heroine for long periods of the poem. This neglect of the Pucelle sometimes becomes the inverse mechanism of praise in “Ditié”. The science interpretations of the writer’s small text differ significantly. The authors agree the point of view, that Christine’s poem is a series of evidence to ensure that God sent Jeanne to renew France. According to the authors, Christina’s political epistemology is permeated with theology and based on Christian values. We can agree with the assertion that in Christine’s poem, Jeanne is an instrument of divine provi- dence, with the help of which the power of the king is established by God’s grace and the world returns. All her hopes are connected with the image of an ideal monarch who will be the guarantor of fair government. Christinе’s hierarchical pattern – the triad: the God-King-Jeanne – is the evidence of a Miracle, divine intervention, which, according to the poet’s prophecy, will bring peace and tranquility to the kingdom. King Charles VII and the events surrounding his coronation and triumphant return to the capital are the most important moment in the realization of the hopes of the woman and writer Christinе de Pisan. The article analyzes the autobiographical, historical, political, feminist, military, theological, prophetic aspects of Christina’s latest work in historiography.
dc.identifier.citationСанжарова Г. Ф. Останній вірш-пророцтво Христини Пізанської: підсумки творчого шляху в історіографічній ретроспективі [Електронний документ] / Г. Ф. Санжарова, В. А. Санжаров // Закарпатські філологічні студії. – 2021. – Вип. 17, Т. 2. – С. 197–202. – Режим доступу : https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.17-2.37.
dc.identifier.urihttps://ir.dpu.edu.ua/handle/123456789/1182
dc.language.isouk_UA
dc.publisherЗакарпатські філологічні студії
dc.relation.ispartofseriesВип. 17, Т. 2
dc.relation.isreferencedby1. Autrand F. Christine de Pizan. Une femme en politique. Paris: Fayard, 2009. 2. Adams T. Christine de Pizan and the Fight for France. Pennsylvania State University Press, 2014. 3. Willard C. Christine de Pizan, her life and works. New York, 1984. 4. Christine de Pizan Ditié de Jehanne d’Arc // Procès de condamnation et de réhabilitation de Jeanne d’Arc, dite La Pucelle / publ. J. Quicherat. Paris : Renouard, 1849. Т. 5. Р. 3–21. 5. Jeanne d’Arc: chronique rimée / éd. H. Herluison. Orléans : Herluison, 1865. 6. Molinier A. Les Sources de l’Histoire de France des origines aux guerres d’Italie. T. IV. Les Valois 1328–1461. Paris : Picard, 1904. 7. Fraioli D. Joan of Arc: The Early Debate. Woodbridge : The Boydell Press, 2000. 8. Санжарова Г.Ф., Санжаров В.А. Історико-політичний складник літературних творів Христини Пізанської в сучасній історіографії // Закарпатські філологічні студії. 2020. Вип. 14. Т. 2. С. 234–239. DOI https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2020.14-2.44. 9. Kosta-Théfaine J.-F. Bibliographie du Ditié de Jehanne d’Arc (1429) de Christine de Pizan // Ariane: Revue d’études littéraires françaises. 1999-2000. T.16. Р. 213–221. 10. Beaune C. Jeanne d’Arc. Paris: Perrin, 2004. 11. Beaune C. Jeanne d’Arc. Vérités et légendes. Paris: Perrin, 2008. 12. Jeanne d’Arc. Histoire et mythes. dir. J. Boudet, X. Hélary. Rennes: PUR, 2014. 13. Vauchez A. Jeanne d’Arc et le prophétisme féminin des XIVe et XVe siècles // Vauchez А. Les laïcs au Moyen Âge: pratiques et expériences religieuses. Paris: Ed. du Cerf, 1987. P. 277–286. 14. Kennedy A., Varty K. Christine de Pisan’s Ditié de Jehanne d’Arc // Nottingham Mediaeval Studies. 1974. Vol. 18. Р. 29–55; 1975. Vol. 19. Р. 53–76. 15. Guéret-Laferté M. Jeanne la Preuse, Jeanne la Sainte: la «Pucelle» dans le Ditié de Jehanne d’Arc de Christine de Pizan // De l’hérétique à la sainte. Les procès de Jeanne d’Arc revisités / dir. F. Neveux. Caen: PUC, 2012. Р. 213–226. 16. Санжарова Г.Ф., Санжаров В.А. Авторське самосприйняття та саморепрезентація на зламі XIV-XV століть: автобіографічний, мемуарний та гендерний складники творчості Христини Пізанської // Закарпатські філологічні студії. 2021. Вип.15. С.258–262. https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2021.15.49 17. Fraioli, D. Joan of Arc and the Hundred Years War. Westport, Connecticut-London: Greenwood Press, 2005. 18. Санжарова Г.Ф., Санжаров В.А. «Політичне тіло»: антропоморфна алегорія ідеального устрою королівства у творах Христини Пізанської // III Таврійські філологічні читання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Херсон : ВД «Гельветика», 2017. С. 24–28. 19. Toureille V. Jeanne d’Arc. Paris: Perrin, 2020. 432 p. 20. Fraioli D. L’origine des sources écrites et leur fonction pour le Ditié de Jehanne d’Arc de Christine de Pizan // Bulletin de l’Association des amis de Jeanne d’Arc. 1993. Vol. 13. Р. 5–17. 21. Kosta-Théfaine J.-F. Le Ditié de Jehanne d’Arc de Christine de Pizan. Un modèle d’architecture fondé sur l’utilisation de la symbolique des nombres // Cahiers de recherches médiévales. 1997. Vol. 3. Р. 121–129. 22. Le Ninan C. "Tu, Charles, roy des François": la construction de la figure de Charles VII dans le Ditié de Jehanne d’Arc de Christine de Pizan // Christine de Pizan et son époque. Amiens: Université de Picardie, 2012, Р. 99–107. 23. Санжарова Г.Ф., Санжаров В.А. Образ французького короля у Христини Пізанської: ідеальний суверен – реальна особистість чи літературний герой // Південний архів (філологічні науки). Херсон. 2018. № 76. С. 53–57. 24. Санжарова Г.Ф., Санжаров В.А. Пізньосередньовічна політична міфологія у Франції: владика та його держава // Міф у художній свідомості та культурі ХХ ст. Херсон : ВД «Гельветика», 2017. С. 60–64. 25. Maurice J. La naissance d’une légende: la "présence sensible" de la Pucelle dans le Ditié de Jeanne d’Arc de Christine de Pizan // Images de Jeanne d’Arc / éd. J. Maurice, D. Couty. Paris: Presses universitaires de France, 2000, Р. 79–88. 26. Michaud-Fréjaville F. "Fors nature": Dieu, le roi Charles et la Pucelle, ou Faut-il changer notre titre du Ditié de Jehanne d’Arc? // Cahiers de recherches médiévales et humanistes. 2013. Vol. 25. Р. 545–558. DOI: 10.4000/crm.13135.
dc.subjectХристина Пізанська, Жанна д’Арк, Карл VII, Бог, королівська влада, жінка-воїн, дихотомія поезія/ пророцтвоuk_UA
dc.subjectChristine de Pisan, Joan of Arc, Charles VII, God, royal authority, female-warrior, poetry/prophecy dichotomy.en_EN
dc.titleОстанній вірш-пророцтво Христини Пізанської: підсумки творчого шляху в історіографічній ретроспективі
dc.title.alternative“Le ditié de jehanne d’arc” of Christinе de Pizan: results of the literary path in historiography
dc.typeArticle
Файли
Контейнер файлів
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
statya_2021_IR_760.pdf
Розмір:
1.57 MB
Формат:
Adobe Portable Document Format
Опис:
Ліцензійна угода
Зараз показуємо 1 - 1 з 1
Вантажиться...
Ескіз
Назва:
license.txt
Розмір:
1.71 KB
Формат:
Item-specific license agreed to upon submission
Опис:
Зібрання